Останнім часом багато хто інвестує у власну енергонезалежність – встановлює генеруючі установки (сонячні електростанції чи вітрогенератори). Виникає логічне запитання: а чи потрібно відображати їх у декларації і як рахувати їхню вартість, якщо це купа різних деталей?

Розбираємо правила детально!

Правило 1: Вартість понад 100 ПМ

Якщо вартість вашої «сонячної електростанції» або вітряка перевищує 100 прожиткових мінімумів (ПМ), таку установку необхідно задекларувати у розділі 5 – «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)».

Правило 2: Вартість від 50 до 100 ПМ

Що робити, якщо ви придбали установку (або її окрему частину) саме у звітному періоді, і вона коштує більше ніж 50 ПМ, але не дотягує до 100 ПМ? У такому разі:

у розділі 5 (Цінне майно) вона НЕ відображається;

але ви обов'язково вказуєте її у розділі 14 – «Видатки та правочини суб’єкта декларування».

Як правильно порахувати вартість (поріг декларування)?

Генеруюча установка часто складається з багатьох елементів: самі панелі, інвертори, акумулятори тощо. Як їх рахувати – разом чи окремо?

Тут діє загальне правило (з пункту 100 наших Роз'яснень https://wiki.nazk.gov.ua/4367/):

Порядок придбання не має значення.

Вартість кожної цінної речі вказується в декларації окремо.

АЛЕ є виняток! Якщо ви придбали всі ці елементи одночасно як єдиний набір (готовий комплекс сонячної електростанції), то поріг декларування вираховується із загальної вартості всього цього набору.

Тобто, якщо ви купили готову станцію «під ключ» – рахуєте загальну суму. Якщо купували інвертор і панелі окремо як самостійні товари – оцінюєте вартість кожної одиниці майна окремо.

Детальніше за посиланням: https://wiki.nazk.gov.ua/4374/