Сьогодні ми провели в останню путь нашого земляка, стрільця Володимира Костюкевича, який віддав своє життя за Україну.

Його життєвий шлях був шляхом щирості, праці та любові до рідної землі. Народився і виріс Володимир у Південноукраїнську. Був молодшим сином у родині, де мама самотужки виховувала двох доньок та сина. Для неї він був опорою і втіхою — веселим, життєрадісним, добрим. Понад усе не терпів маминих сліз і завжди прагнув дарувати їй радість.

Навчався у Південноукраїнському професійному коледжі, здобув фах тесляра. Після навчання працював на будівництві у різних містах України. Мріяв про прості й водночас великі речі: одружитися, створити сім’ю, виховувати дітей, жити під мирним небом. Та війна перекреслила його плани.

18 жовтня 2025 року Володимир був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив стрільцем 1-го піхотного відділення 3-го піхотного взводу 2-ї піхотної роти 3-го піхотного батальйону. 10 січня, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Різниківка Бахмутського району Донецької області, він загинув у бою за свободу та незалежність нашої держави.

Громада Південноукраїнська зібралася на площі біля палацу культури «Енергетик», щоб віддати шану своєму Захисникові. Люди прийшли з квітами, зі сльозами й молитвами, аби провести Володимира Костюкевича в останню путь. Атмосфера була сповнена скорботи й вдячності — кожен відчував, що прощається не просто з людиною, а з Героєм, який пожертвував власним життям заради України.

До рідних і близьких звернулися зі словами співчуття заступник міського голови Марія Дроздова та майор Андрій Чорний, начальник відділення ЦВС Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Майор урочисто передав матері загиблого державний прапор, яким була вкрито труну — як знак пошани від усієї держави.

З воїном прощалися рідні, друзі, знайомі та земляки. Люди стояли на колінах, схиляючи голови перед його подвигом. Лунали слова вдячності й скорботи.

Свій останній спочинок Володимир Костюкевич знайшов на Алеї Слави Південноукраїнського кладовища, серед інших Героїв, які віддали життя за Україну.

Вічна пам’ять і слава воїну, який пожертвував власним життям заради свободи та майбутнього нашої держави!