Відповідно до ст. 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Тобто при державній реєстрації народження дитині, батьки якої мають однакове прізвище, присвоюється саме це прізвище; якщо ж різні – за їхньою згодою (прізвище батька, матері або подвійне).

Та сімейне законодавство надає батькам право змінити раніше присвоєне малолітній дитині (тобто особі до 14 років) прізвище за певних умов.

Відповідно до ст. 148 СК України можлива зміна прізвища дитини у випадку, якщо прізвище змінено  обома або одним з батьків.

Відповідно до п. 2.13. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 (зі змінами) (далі – Правила), підставами для внесення змін до актових записів цивільного стану, зокрема, є:

- заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків у разі зміни прізвища одного з них та згода дитини, яка досягла семи років, згідно з частиною третьою статті 148 СК України (п. 2.13.7 Правил);

- заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, та згода дитини віком від семи до чотирнадцяти років, якій при державній реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, згідно з частиною четвертою статті 148 СК України (п. 2.13.8 Правил);

- рішення органу опіки та піклування, оформлене розпорядженням районної державної адміністрації чи рішенням виконавчого комітету про зміну прізвища малолітньої дитини відповідно до частини п’ятої статті 148 СК України (п. 2.13.11 Правил).

Якщо дитина досягла семи років її прізвище може бути змінено за її згодою.

Чинне законодавство не встановлює форми висловлення такої згоди дитиною. У 7-8 років не будь-яка дитина зможе в письмовій формі висловити свою згоду на зміну прізвища, разом з тим, працівник органу ДРАЦС, який приймає заяву про зміну прізвища дитини, повинен з’ясувати, чи розуміє дитина суть зміни її прізвища, чи згодна вона на це і з яких міркувань. Якщо в письмовій формі дитина не зможе висловити свою згоду, то, виходячи із норм цивільного законодавства щодо законного представництва батьками інтересів своїх неповнолітніх дітей, можливе прийняття відповідного  свідчення від матері (батька, батьків) щодо надання дитиною такої згоди.

Дитина, яка зможе в письмовій формі сформулювати свою згоду на зміну прізвища, пише таку заяву самостійно.

Для зміни прізвища дитини закон вимагає згоду обох батьків. Винятком є частина четверта, відповідно до якої подання такої заяви можливе за заявою й одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла 14 років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків. Нажаль, законодавець не врахував у вищезазначеній частині таку підставу прийняття згоди лише одного з батьків як позбавлення батьківських прав. Але оскільки за чинним законодавством такий(а) батько (матір) втрачає, зокрема, особисті немайнові права щодо дитини ( ч.1 ст. 166 СК України), очевидно, що за наявності відповідного судового рішення можливе прийняття заяви про зміну прізвища дитини без згоди такого батька.

При цьому частина четверта статті 148 Сімейного кодексу України допускає зміну прізвища дитини не у зв’язку зі зміною прізвища батьками або одним з них, а у разі, якщо такі батьки при державній реєстрації народження мали різні прізвища, і прізвище дитині було присвоєне за їхнім бажанням за прізвищем одного з них. Згодом, наприклад, батько, чиє прізвище носить дитина, помер або позбавлений батьківських прав, а мати бажає змінити прізвище дитини на своє,  відповідно саме до вищевказаної частини статті 148 Сімейного кодексу України це можливо.

Якщо один з батьків не може особисто підтвердити свою згоду на зміну прізвища дитини, наприклад, у зв’язку з проживанням в іншій місцевості, знаходженням у тривалому відрядженні тощо, така заява може бути подана через представника за умови нотаріального засвідчення справжності підпису батька на ній за аналогією закону як, наприклад, при поданні заяви про визнання батьківства. При цьому логічним уважати, що представником у даному випадку буде мати дитини.

Відповідно до п.2.13.9 Правил актовий запис про зміну імені є підставою для зміни прізвища батьків в актовому записі про народження  малолітніх дітей у разі зміни прізвища з дотриманням ст. 148 Сімейного кодексу України; для зміни імені батька та по батькові дитини в актовому записі про народження малолітньої дитини у разі подання батьками заяви про зміну по батькові дитини.

Якщо ж прізвище змінила мати дитини, народження якої зареєстровано відповідно до ст. 135 СК України, то зміни в актовому записі про народження будуть стосуватися не тільки відомостей щодо матері дитини, а й щодо прізвища самої дитини та особи, яка зазначена в актовому записі батьком. А відтак, тут також доречною буде вимога згоди дитини, яка досягла семи років, на зміну прізвища, як і у випадку зміни прізвища відповідно до статті 148 СК України.

За повторну видачу свідоцтва про народження у зв’язку з внесенням відповідних змін до актового запису стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (0,34 грн.).

Після внесення змін до паперового та електронного примірників актового запису про народження дитини, вносяться зміни і до відповідного алфавітного журналу.