4 серпня 2025 року Україна втратила вірного сина – старшого навідника першої гармати першого самохідного артилерійського взводу другої самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону солдата Артура Сергійовича Капічева. Його серце не витримало тягаря війни та зупинилося…

Він народився у 1987 році у нашому місті. Відвідував другий садочок, навчався у школі № 2. Захоплювався  футболом та легкою атлетикою. Брав участь у багатьох змаганнях, на яких виборював чисельні нагороди. Планував вступити до університету, але попри успішно складені іспити вчитися не зміг, бо сім’я не мала змоги оплатити навчання. Тож замість вишу вступив до Південноукраїнського професійного коледжу, де опанував професію електрозварювальника. Далі – служба в армії, після якої Артур одягнув форму державної служби охорони. Згодом обрав цивільне життя – працював на будівельних майданчиках міста. Але ж армія знову нагадала про себе: Артур брав участь у АТО. На початку повномасштабного вторгнення він знову взяв у руки зброю: 1 березня 2022 року він був прийнятий на військову службу до першого самохідного артилерійського взводу другої самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону. Неодноразово Артур з побратимами боронив кордони нашої країни на передовій, двічі отримував поранення, після реабілітації повертався до товаришів. Смерть наздогнала його на початку довгоочікуваної відпустки – на шляху додому серце Артура зупинилося…

Сьогодні громада провела Героя в останню путь. Церемонія пройшла на Південноукраїнському кладовищі з дотриманням усіх військових та національних традицій — труну з тілом Героя військові покрили державним прапором, як символ незламності й честі. Цей прапор був урочисто переданий матері Артура — жест вдячності і безмірної поваги від усього народу.

На церемонії були присутні представники місцевої влади, військові, рідні та близькі захисника. Зі словами глибокого співчуття до родини та громади виступили міський голова Валерій Онуфрієнко та тимчасово виконуючий обов’язки начальника першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Володимир Банковський. Після обряду відспівування, який здійснили священнослужителі, пролунали три залпові постріли, як нагадування, що Герой не забутий, а його жертовність лунає у вічності.

Артура Сергійовича Капічева було поховано на Алеї Слави Південноукраїнського міського кладовища. Пам’ять про нього житиме вічно в серцях південноукраїнців…