Час зупиняється, коли перестає битися серце Захисника.
Цивільні, матері, діти, чоловіки, люди похилого віку… Їхні життя обірвались через жорстокість війни, через дії ворога.
Вони пройшли земне пекло, щоб на небесах знайти мир. Їхні серця завмерли заради нашого життя, заради майбутнього наших дітей.
Дитячі усмішки більше не зігріватимуть батьків. 
Це — реальність, якій не повинно бути місця у вільній і квітучій Україні.
Час завмирає для тих, хто втратив найдорожче, хто бачив, як війна забрала любов, родину, життя.

Щоранку о 9:00 ми всі маємо згадати тих, завдяки кому можемо жити.

Де б не застав нас цей час — зупинімося.

Схилімо голови.

Віддаймо хвилину тиші, молитви, подяки.