Сьогодні — День вшанування дітей, які загинули внаслідок війни Росії проти України.

4 червня — не просто дата в календарі. Це день, коли Україна та весь світ згадують найменших і найневинніших жертв жорстокої війни, розв’язаної Російською Федерацією проти України. Це день скорботи за дітьми, чиє життя обірвалось через ракети, снаряди, обстріли, окупацію й терор.

Це злочини, які не мають виправдань. Це рани, які залишаться в українському суспільстві назавжди. За даними Офісу Генерального прокурора, станом на червень 2025 року загинуло понад 550 дітей, ще понад 1300 поранено. Ці цифри — лише офіційно підтверджені. Реальна кількість — може бути значно вищою, адже бойові дії тривають, а доступ до деяких тимчасово окупованих територій обмежений. Кожна втрата — це не просто статистика, а зруйноване життя, нездійснені мрії та біль, який неможливо виміряти. 

Діти, які вижили, але ніколи не забудуть! Тисячі дітей втратили батьків, домівки, здоров’я. Діти, які пережили окупацію, депортацію, фільтраційні табори, бомбардування — змушені дорослішати раніше, ніж потрібно. Але попри все вони залишаються сильними, вперто йдуть уперед, навчаються, мріють і будують майбутнє України.

Цього дня проходять хвилини мовчання, виставки, акції пам’яті. Але найкраще вшанування загиблих дітей — це боротьба за те, щоб жодна інша дитина не загинула, щоб кожен винний був покараний, а Україна — перемогла.

Пам’ятаємо. Сумуємо. Боремося.

За тих, хто більше не побачить неба. За тих, хто ще живе — і має жити в мирній, вільній Україні.