Психологічне насильство настільки ж руйнівне для психіки та тіла людини, як і фізичне. Найчастіше воно виникає в сім’ях та близьких стосунках, може бути частиною відносин на роботі або в навчальному закладі.

Небезпека психологічного насильства полягає в тому, що його важче виявити, ніж фізичне. Воно може бути завуальоване ввічливими словами та вдаваною турботою. Окрім того, воно не залишає видимих слідів. До речі, на відміну від фізичного, одиничний інцидент не вважається психологічним насильством. Воно є наслідком нездорового емоційного клімату у стосунках, коли травматичні події повторюються систематично.

Психологічне насильство – це дії, спрямовані на приниження, підкорення, висміювання іншої людини. До цієї категорії належить і зловживання довірою іншої людини, використання її самої та її ресурсів без згоди. Психологічне насильство зазвичай виникає там, де є дисбаланс влади.

Види психологічного насильства

• Образа, критика, приниження, присоромлення.
• Контроль та маніпуляції (ревнощі).
• Ігнорування потреб, ізоляція від соціуму.
• Залякування, вербальні погрози, шантаж розривом стосунків.
• Газлайтинг.
• Булінг (цькування).
• Розголошення особистої інформації без згоди (про сексуальну орієнтацію, стан здоров’я тощо).
• Віктімблеймінг (звинувачення жертви у тому, що вона «спровокувала» насильство).
• Сталкінг (переслідування, нав’язлива небажана увага).

Люди, які зазнали емоційного насильства, можуть не усвідомлювати шкоду, яку їм завдали. Певний час їм здається, що все нормально. Так буває, якщо жертва бачить таку ж модель поведінки у інших сім’ях або робочих колективах. Однак згодом вона все частіше починає відчувати розгубленість, страх, тривогу. Її впевненість у собі значно знижується, що спричиняє проблеми з прийняттям рішень.

Наслідки психологічного насильства

Психологічне насильство може завдати настільки тяжкої травми, що вона впливатиме на життя людини навіть після виходу з токсичних стосунків.

• Зниження самооцінки. Через постійні приниження, критику, знецінення та образи жертва починає вірити, що не варта любові, поваги та піклування. Вона сумнівається у своїх здібностях та професіоналізмі, почувається безпорадною та нездатною на ініціативу. Кривдник може навмисне навіювати їй думки про неадекватність та неповноцінність.
• Тривожні розлади, депресія. Перебуваючи під постійним тиском, людина не почувається у безпеці. Постійний стрес, надмірна уважність до дії та настрою кривдника, неможливість розслабитись призводять до появи хронічної тривожності. Також підвищується імовірність депресії. Повторюваність травматичних подій призводить до появи посттравматичного стресового розладу. Людина отримує всі класичні симптоми: флешбеки, проблеми зі сном (зокрема кошмари), постійну настороженість, емоційне оніміння.
• Проблеми з довірою. Переживши психологічне насильство від найближчих людей, жертва дуже боїться знов опинитись у подібному становищі. Їй важко зближуватись із новими знайомими, будувати дружні та романтичні стосунки. Також їй важко підтримувати наявні відносини.
• Емоційна нестабільність. Через маніпулятивну поведінку кривдника, емоційні гойдалки, газлайтинг та знецінення жертва втрачає емоційний баланс. Їй складно визначати і керувати своїми емоціями. Вона може швидко розгніватись та раптово спалахнути агресією, а потім перейти до апатії та депресії.

Також можливі психосоматичні симптоми – біль у різних частинах тіла, прискорене серцебиття, погіршення когнітивних функцій, панічні атаки. Довгострокове перебування у токсичному кліматі може призвести до самоушкоджень, розладів сну, соціофобії та самоізоляції, а також до суїцидальних думок.

Якщо ви або ваша близька людина стикнулись зі схожим станом, звертайтесь  до спеціалістів.

Джерело: За матеріалами журналу «Охорона праці»