У другій групі психологічного факультету університету третього віку теж почали працювати над темою ненасильницького спілкування.

Ненасильницьке спілкування — це підхід до міжособистісної комунікації та вирішення конфліктів, розроблений доктором Маршаллом Розенбергом у 1960—70-х роках. Основна мета ННС — створити якісні відносини на основі взаєморозуміння та співпраці.

Замість традиційного спілкування, яке може включати звинувачення, погрози чи маніпуляції, ННС пропонує інструменти для відкритої та щирої комунікації. Ідея ННС полягає в тому, що коли між учасниками бесіди виникає взаєморозуміння, набагато легше спільно знайти рішення, яке задовольняє потреби всіх сторін.

Основа ненасильницького спілкування - це чотирикомпонентний процес: спостереження (без оцінки), почуття, потреби та прохання. ННС застосовується у різних контекстах: для знаходження порозуміння в сім'ї, у дружніх відносинах, на робочому місці, бізнесі та навіть у вирішення конфліктів між державами.

Студентки із захопленням вивчали принципи ННС та піраміду потреб Маслоу, розбиралися в тому, що ж заважає спілкуванню, а також приступили до спостереження – першому кроку в ННС.

За допомогою списку потреб, метафоричних карт та роздумів вдалося з'ясувати, що кожен вкладає в поняття "взаємодія" і скласти загальну картину групи, а також побачити свої актуальні потреби, неефективні стратегії спілкування, а отже, можна і важливо вчитися спілкуватися ефективно, враховуючи потреби, уважно ставлячись до своїх емоцій та поважаючи кордони - свої та чужі.

Студентки отримали багато їжі для роздумів та практичне домашнє завдання, усвідомили, над чим потрібно працювати.

Отже, продовження буде.