Злість буває різною, хтось її яскраво проявляє і відіграє на оточуючих, а хтось (що, на мій погляд, гірше) пригнічує в собі і не дає їй виходу. В обох випадках дитина не вміє висловлювати почуття соціально прийнятними способами. 

Як цьому навчитися?

Починаємо, звичайно ж, з себе. Задумайтеся про те, як справляєтеся зі своєю агресією ви. Напевно, багато хто зараз згадали моменти, коли виходили з себе після довгих спроб стриматися і не дати виплеск своєму обуренню. А все тому, що агресія несе в собі дуже сильну енергію, яка здатна зруйнувати не тільки речі навколо нас, але і відносини з людьми. При стримуванні і придушенні цієї енергії вона починає руйнувати нас зсередини і проявляється в хворобах. Тому важливо вчитися керувати своєю агресією і вчити цьому своїх дітей.

Важливо розуміти, що агресія - базове почуття, її головна функція - захист. Якщо ми відчуваємо гнів або злість, значить, ми захищаємо щось цінне, а саме себе і свій внутрішній світ. Часто діти висловлюють гнів в тому випадку, якщо вони відчувають себе відторгненими, незахищеними, відчувають тривогу, страх і образу.

Що ще важливо знати про це почуття нам і нашим дітям, щоб не давати йому можливості бути руйнівним?

1. Поміняйте своє відношення до гніву! Всі людигніваються, це нормальне звичайне почуття, важливо прийняти можливість його існування. Ми промовляємо: «Я злюся», так само «дзеркалимо» почуття дитини: «Схоже, ти розлютився, у тебе стиснулися кулаки і нахмурились брови» (дуже важливо описати дитині, як злість проявляється в тілі).

2. Легалізуйте гнів! «Так, ти маєш право злитися, це дуже неприємна ситуація»

3.Відреагуйте гнів! Надайте дітям різні способи вираження свого гніву прийнятним способом. Поясніть, що дуже важливо дати вихід злості, що з*явилася, але, щоб нікого не образити і нічого не зламати, ви пошукаєте відповідні способи. Наприклад, можна:

завести подушку «моя злість» (її можна бити кулаками, ногами або кричати в неї);

 намалювати злість і зробити з нею все, що заманеться;

 рвати папір (для цього відвести спеціальну поличку непотрібних газет або журналів);

написати словами на аркуші паперу, все, що дитина думає про ситуацію, що склалася (після зробити з ним, що заманеться); виконати будь-які фізичні вправи.

4.Проаналізіруйте ситуацію! Після того як гнів прийнятий, легалізований і відреагований, саме час в спокійній обстановці обговорити, що ж викликало такі сильні емоції. Це вчить нас і наших дітей розуміти свої потреби і говорити про них. Наприклад, старший брат кривдить свого молодшого брата або сестру. Часто за цим стоять почуття відторгнутості, образа на те, що молодший, на думку дитини, отримує більше любові та уваги або просто неготовність ділити батьків з іншим. Важливо проговорити це з дитиною, прийняти її почуття і прислухатися до потреб. Можливо, виділити особистий час тільки для вас двох (півгодини або години в день уже може вистачити).

Пробуйте і зростайте разом з вашими дітьми!