1. Непослух - єдине, що дитина може протиставити неправильному поводженню з нею.

2. «Проблемні», «важкі», «неслухняні» і «неможливі» діти, так само, як і діти «з комплексами», «забиті» або «нещасні» - завжди результат неправильно сформованих відносин у сім'ї.

3. Безумовно приймати дитину - означає любити її не за те, що вона гарна, розумна, здібна, відмінниця, помічниця і так далі, а просто так, просто за те, що вона є!

4. ... чим більше дитину лають, тим гіршою вона стає. Чому ж так відбувається? А тому, що виховання дитини - це зовсім не дресура. Батьки існують не для того, щоб виробляти у дітей умовні рефлекси.

5. Чим частіше батьки дратуються на дитину, зупиняють, критикують її, тим швидше вона приходить до узагальнення: «Мене не люблять».

6. .... дисципліна не до, а після встановлення добрих відносин, і тільки на базі їх.

7. Не втручайтеся в справу, якою зайнята дитина, якщо вона не просить допомоги. Своїм невтручанням ви будете повідомляти їй: "З тобою все гаразд! Ти, звичайно, впораєшся! »... Інша справа, якщо вона зіткнулася з труднощами, які не може подолати. Тоді позиція невтручання не годиться, вона може принести тільки шкоду.

8. Якщо дитині важко і вона готова прийняти вашу допомогу, обов'язково допоможіть їй. При цьому візьміть на себе тільки те, що вона не може виконати сама, все інше робить сама; у міру освоєння дитиною нових дій поступово передавайте їх їй.

9. Особистість і здібності дитини розвиваються тільки в тій діяльності, якою вона займається за власним бажанням і з інтересом.

10. Підліткова мода подібна вітрянці - багато дітей її підхоплюють і переносять в більш-менш серйозній формі, а через пару років самі ж посміхаються, озираючись назад. Але не дай Бог батькам в цей час увійти в затяжний конфлікт зі своїм сином або дочкою.

11. Дозволяйте вашій дитині зустрічатися з негативними наслідками своїх дій (або своєї бездіяльності). Тільки тоді вона буде дорослішати і ставати «свідомою».

12. Посієш вчинок - пожнеш звичку, посієш звичку - пожнеш характер, посієш характер - пожнеш долю! Можна висловлювати своє невдоволення окремими діями дитини, але не дитиною в цілому.

13. Можна засуджувати дії дитини, але, не її почуття. Невдоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте в її неприйняття.

14. Небажана поведінка дитини є нормальна реакція на ненормальні умови життя.

15. Сувора мама емоційно відгороджена від дитини, принаймні, вона так відчуває.

16. Дайте дитині бути самою собою. Не підштовхуйте її весь час. Не читайте їй нотацій. Не намагайтеся її звеличувати. 

17. Хіба не відомо, що спостереження за ходом власної діяльності заважає цій діяльності, а то і зовсім її руйнує? Стежачи за почерком, ми можемо втратити думку; намагаючись читати з виразом - перестати розуміти текст.

18. Самопізнання і самовиховання - це перший обов'язок батьків і вчителів, якщо вони претендують на виховання дитини. Без цієї особистісної роботи вони, замість того, щоб вводити дитину в культуру, навантажують її власними проблемами.

19. У всіх випадках, коли дитина засмучена, ображена, зазнала невдачі, коли їй боляче, соромно, страшно, коли з неї обійшлися грубо або несправедливо і навіть коли вона дуже втомилася, перше, що потрібно зробити - це дати їй зрозуміти, що ви знаєте про її переживання (або стан), «чуєте» її.

20. Не вимагайте від дитини неможливого або непідвласного віку. Замість цього подивіться, що ви можете змінити у своєму ставленні до її досягнень.