Віроломний напад збройних сил російської федерації 24 лютого 2022 року на Україну змусив нас, українців, повністю переосмислити суттєвий негативний вплив імперсько-російської та радянсько-комуністичної системи на підсвідомість українців.

Правителі цієї системи знали що роблять, насаджуючи нам, українцям, свої назви, свої імена, свої так звані геройства і цінності: їхнього, радянського, російського – від мови, історії, культури, обелісків і пам’ятників до вулиць, увінчуючи їх заслуги і подвиги, – мало бути багато скрізь, на кожному кроці, щоб кияни, харків’яни, миколаївці, в кожному великому місті чи в декілька тисяч жителів місті, селищі змалечку звикали до цих назв як до рідних, своїх, невід'ємних.

Назви російських міст, сіл, вулиць, річок, озер, гір на топонімічній мапі України – це п’ята колона в нашому суспільному житті, це гострий ніж, що затаївся над нашим буттям і щоденно впливає на нашу свідомість, намагаючись притупити сприйняття цивілізаційного, пригальмувати розвиток українського світогляду та української ідентичності.

Так було багато десятиліть. Але так вже не має більше бути! Війна, що прийшла до нас зі сходу вісім років тому, що вибухнула з новою силою на світанку 24 лютого 2022 року і розв’язана російським агресором під надуманими гаслами та метою «демілітаризації і денацифікації», а насправді заради винищення нашого мирного народу і нашої української цивілізації, набатом нагадує всім нам: тільки раби можуть називати свої вулиці, площі і проспекти іменами завойовників!

Процвітання суспільства не може настати у викривленому, деформованому гуманітарно-культурному просторі. Багатими та справді вільними стають лише ті країни, які сповідують свою національну систему цінностей.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Южноукраїнська міська територіальна громада також вирішила змінити назви, які мають російськомовний характер, або які будь-яким чином символізують державу-агресора.

Наразі, питання щодо перейменування вулиць, провулків, бульварів населених пунктів, що входять в нашу громаду знаходиться на етапі підготовки проекту рішення Южноукраїнської міської ради за результатами онлайн-опитування на офіційному сайті міста.

Що стосується перейменування міста Южноукраїнська та села Панкратове, то це питання дещо важче, оскільки відповідно до Закону України «Про географічні назви» перейменування географічних об'єктів (міст, селищ, сіл) здійснюється з урахуванням думки більшості населення, яке проживає на території, де розташовані ці об’єкти, відповідно до закону про референдуми. Закон про референдум втратив чинність в 2012 році, на його заміну іншого законопроекту не було прийнято. Крім того, відповідно до ст. 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» забороняється проводити  місцеві референдуми, масові зібрання.

Але це питання знаходиться на постійному контролі.

Топонімічний комунопад та розпочате велике очищення життєвого простору нашої незалежної держави має продовжитися. Україні потрібна своя історія, свої цінності, а не вигадані в Москві чи десь в уральських бункерах! Тому слідом за декомунізацією має відбутися ДЕІМПЕРІАЛІЗАЦІЯ чи ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ та повне відновлення української історичнонаціональної топоніміки, спотвореної до невпізнанності і стертої з нашої мапи колишнім тоталітарним режимом. Адже неможливо рухатися вперед із повернутою назад головою, з постійною присутністю в нашому домі чужого, імперського, наповненого неправдою.

Все буде Україна!!!