Повертатися до навчання після літніх канікул завжди важко. Але цьогоріч ситуація значно ускладнилася через війну. Українські школярі вже тривалий час позбавленні звичного, безперервного навчального процесу – спочатку через пандемію коронавірусу, а тепер ще й у зв'язку з воєнними діями.

Чимало дітей змінили місце проживання або навчальний заклад у межах України, хтось виїхав за кордон і здобуватиме знання в новому колективі чужою мовою. Поради сімейної та дитячої психологині Світлани Ройз підкажуть, як зменшити стрес й найкраще включитися в повноцінний навчальний процес після тривалої перерви.

Важливо пам’ятати, що стрес і навколишні умови (війна та COVID-19) вплинули і продовжують впливати на нас. Це позначається у тому числі на навчальних навичках, здібностях і можливостях дітей. Тому слід із розумінням і терпінням ставитися до можливих труднощів у навчанні: зниженої концентрації, відстороненості, погіршенні пам’яті тощо. До цього треба бути готовими як дітям, так і вчителям та батькам. Це нормально і, головне, тимчасово, ніхто не невдаха – поясніть це дітям, щоб зняти їхню тривогу.

Які складнощі можуть виникнути?

• Повільне згадування матеріалу

До звичного «літнього відкату» приєднався стрес, викликаний трагічними подіями в Україні, та «зламаним» процесом навчання через пандемію коронавірусу, а надто – через війну. Тому цього року знадобиться більше часу на повторення матеріалу. Проте не варто прискорювати цей процес, все поступово пригадається.

• «Кульгання» орфографії

Діти (і дорослі), які пережили досвід травматизації, можуть «забувати» на деякий час правила орфографії. Зі стабілізацію й заспокоєнням вони пригадаються. Допоможуть ігри зі словами, кросворди.

• Складнощі з довгостроковою пам’яттю

Коли ми переживаємо стрес, нам складніше щось запам’ятовувати, особливо довгостроково. Починайте з маленьких обсягів інформації.

• Проблеми з концентрацією

Діти під час навчання можуть крутити щось в руках, гойдатися на стільці – це не відволікання, а спосіб «відгальмувати» зайві сигнали – і саме так багато дітей концентруються. Не забороняйте це робити, навпаки – спробуйте включити такі рухи в навчальний процес.

• Тотальна екранізація

Багато дітей за цей час звикли тримати гаджети в руках – це для них символ керованості, контрольованості. Щоб відвикання було поступовим, можна, наприклад, включати додатки в телефонах у процес навчання.

• Запит на практичне й конкретне

Травматичний досвід ускладнює сприйняття абстрактних понять, тому зараз потрібна наочність, конкретні й зрозумілі знання та дії. Діти, особливо старші, можуть більше перейматися практичністю й необхідністю знань, які їм пропонують.

• Втома від адаптації

Пристосування до нових, незнайомих обставин та людей виснажує. Дитина може бути більш дратівлива, швидше втомлюватися.

• Зниження самооцінки

Коли ми проживаємо складний досвід чи стрес, змінюється наша самооцінка. Зараз діти часто живуть в режимі очікування невдачі, їм потрібен досвід перемог і підтримка. Давайте маленькі завдання зі швидким результатом, відзначайте перемоги. На одне критичне зауваження має бути не менше трьох схвальних реакцій.

10 кроків назустріч школі

Щоб полегшити процес адаптації та повернення до навчання в умовах війни, прямо зараз можна:

1. Формувати шкільний режим та налаштовуватися.

Нагадайте дитині про важливість навчання й цінність нових знань. Зробіть символічне свято, щоб закріпити перехід із відпочинку та літа в робочу осінь, й переходьте до нового режиму. Важливо передбачити час не лише на навчання й виконання домашніх завдань, але й на прогулянку, ігри та відпочинок після занять.

2. Знайомство або повернення до колективу.

Тільки після того, як дитина відчує безпеку в колективі, вона здатна приступити до ефективного навчання. Тому першокласникам, а також тим, хто йде до нової школи, у новий клас, добре було б познайомитися хоча б з кимось із однокласників завчасно. Спробуйте домовитися про зум-зустріч або знайомство в парку. Якщо дитина сумує за колишніми друзями, які йдуть в школу в іншому місті, організуйте дзвінок чи відеозустріч, щоб діти могли поспілкуватися й розповісти один одному про свої нові школи та однокласників.

3. Знайомство з класним керівником (куратором, тьютором).

Якщо вчитель незнайомий, учням 1-4 класів важливо наперед побачити свого викладача, почути голос, «відчути» нову людину. Малята, особливо ті, хто не був у садочку, чутливі до зовсім нових типажів. Принаймні їм потрібно хоча б подивитися на школу та переглянути фото майбутніх вчителів – щоб сформувалось уявлення й «місточок» із новим.

4. Підготувати канцтовари та одяг.

Вибір та придбання нового створює атмосферу радісного очікування. Проведіть ревізію канцтоварів та шкільного вбрання й докупіть за можливості необхідне. Важливо залучити дітей до вибору канцтоварів. Одяг для першокласників і гіперчутливих дітей має бути максимально комфортним: відповідного розміру, із мінімумом швів, без тісної горловини. Якщо тілу дитини дискомфортно, школяр не зможе зосередитися на навчанні. До того ж першачкам важливо вміти самому одягнутися, розстібнути й застібнути одяг – за потреби потренуйтеся робити це вдома.

5. Підготувати робоче місце.

Позначте в помешканні робочу зону. Нехай це буде частина столу або лише поличка зі шкільним приладдям – процес упорядкування організовує, налаштовує, а «перехід» в інший простір допомагає налаштуватися на роботу. Важливо, щоб ноги під час сидіння спиралися на підлогу або підставку. Важливо, щоб у полі зору учня було якнайменше відволікальних предметів, іграшок.

6. Розібратися з питанням особистої гігієни.

Якщо дитина йде до нової школи, або в старій зробили ремонт, варто дізнатися, яка там вбиральня. Якщо туалет не звичної для дитини конструкції – слід навчити школяра ним користуватися. Для молодшокласників важливо закріпити навички самообслуговування: гігієна, в тому числі миття рук, переодягання. Також важливо показати, де й що розміщено: де їсти, де займатися, де ходити в туалет.

7. Знайомство з правилами.

У випадку, якщо діти навчатимуться незнайомою мовою, важливо завчасно з'ясувати правила школи: що можна робити, чого точно ні. Також варто поговорити з дитиною про традиції й особливості місцевості, в якій ви тепер проживаєте. Обговоріть меню: у деяких країнах існують строгі правила щодо шкільного харчування, яких слід дотримуватися. Разом із дитиною продумайте ідеї сніданків та перекусів до школи. З першачками можна вдома пограти у ланч: діставати їжу з ланч-боксу, користуватися серветками.

8. Спростити можливі труднощі.

Якщо є така можливість, добре було б пройтися по школі. Дітям важливо «тілом відчути» місце, де вони будуть знаходитись, торкнутися парти, піти до туалету, побачити їдальню. Для дітей, які виїхали за кордон і одразу навчатимуться незнайомою мовою, добре було б підготувати картки з основними поняттями: туалет, вода, допоможіть тощо. Поясніть школяреві, якщо раптом виникне потреба у допомозі, треба звернутися до класного керівника або тьютора.

9. Підготуйте маленькі сувеніри.

Підготуйте маленькі дрібнички, які вкладатимете впродовж першого тижня або місяця в шкільний рюкзак дитини: маленькі листівки або записки, м'який брелок, який можна стискати в руці, браслетик (можна такий, як у мами чи тата), ручку з блискітками, кишенькову дзиґу – такі дрібнички нагадають про вашу турботу та допоможуть зняти напругу.

10. Обговорити питання безпеки та перевірити маршрут до школи і сховища.

Пригадайте або дізнайтеся шлях до школи, пройдіться ним та проговоріть, як діяти, якщо дорогою дитина почує сигнал повітряної тривоги. З малюками можна намалювати або надрукувати карту маршруту до школи. Скажіть дітям не виходити зі школи, не попередивши вчителя та батьків. А тим, хто ходитиме в школу в Україні, обов'язково нагадайте, що не можна нічого чіпати на вулиці, підіймати з землі предмети, залазити на дерева.