До будівництва Ташлицької ГАЕС завжди була прикута увага громадськості. Визначна подія - перший випробувальний пуск гідроагрегату №3 – посилила градус зацікавленості роботою унікального енергокомплексу, де в тандемі працюють атомна, гідроакумулювальна та гідроелектростанція. Проте не обійшлося без спотворення інформації і навіть відвертої брехні з боку деяких громадських організацій та блогерів щодо роботи гідроакумулювальної станції та її ролі в енергосистемі держави. Відокремлений підрозділ «Южно-Українська АЕС» був і залишається інформаційно відкритим підприємством. Аби зняти запитання, які вже виникли і можуть виникнути у представників громадськості, засобів масової інформації, та розставити всі точки над «і», ми започатковуємо нову рубрику «Насправді: розвінчування міфів щодо ТГАЕС». Отже, слово фахівцям.

- Чи дійсно з пуском гідроагрегату №3 рівень води в Олександрівському водосховищі було піднято, та чи є загроза культурній чи історичній спадщині і довкіллю?

Відповідає начальник управління капітального будівництва ВП ЮУАЕС Павло ВІРИЧ:

- Перше, що хочу сказати: з пуском третього гідроагрегату Ташлицької ГАЕС рівень води в Олександрівському водосховищі, яке є його  нижньою водоймою, залишається незмінним та є дозволеним на відмітці 16,0 м. Тож про жодне затоплення чи підтоплення з введенням гідроагрегату №3 мова не йде.

 А тепер трохи історії. Навесні 2006-го рівень нижньої водойми Ташлицької ГАЕС - Олександрівського водосховища – було піднято з позначки 8,0 м за Балтійською системою висот* до 14,7 м. У кінці того ж року ввели в експлуатацію перший агрегат станції, у 2007-му – другий. В рамках реалізації плану «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року» були виконані відповідні підготовчі роботи в межах ложа Олександрівського водосховища та навесні 2010 року його рівень був підвищений до 16,0 м.

Підняття рівня Олександрівського водосховища до проміжних нормальних підпірних рівнів -14,7м та НПР-16,0м є дозволеним етапом відповідно до висновку державної екологічної експертизи Міністерства екології та природних ресурсів України щодо уточненого проєкту добудови ТГАЕС від 30.04.1998 №9/2-1/2-430, про що неодноразово зазначалось в листах Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області. Отже, з 2010 року рівень водосховища залишається незмінним.

У пріоритеті колективу Южно-Українського енергокомплексу завжди буде безпечна робота АЕС, ГЕС і ГАЕС та забезпечення населення достатньою кількістю якісної прісної води з максимально можливим збереженням довкілля. Атомники роблять усе можливе, аби мінімізувати шкоду для довкілля та відновити природний баланс. В зоні впливу Ташлицької ГАЕС ростуть 49 видів рослин, внесених до «Червоної книги України», «Списку судинних рослин Миколаївської області, що потребують охорони», «Європейського червоного списку видів тварин і рослин». Підприємством вжиті заходи з охорони природи та збереження її біорізноманіття. Переселення рідкісних та ендемічних видів рослин саме з їх переліку. ВП ЮУАЕС співпрацює з інститутом ботаніки НАН України багато років. Його фахівці виконали роботи з перенесення видів рослин, що на межі зникання, із зони затоплення на нові місця чи в місця їх колишнього зростання, звідки їх свого часу, можливо, витіснили більш агресивні види. Обсяги переселення визначаються виїзною експедицією інституту. Згідно з висновками вчених, цей дієвий напрям охорони та відтворення генофонду рослин приносить свої позитивні результати. Такі заходи, наприклад, вживаються щодо рідкісних видів флори регіону Гранітно-степового Побужжя південнобузької зорянки,  вузьколистого чистецю, смілки Ситника, південнобузької гвоздики тощо.

Не менша увага приділяється й збереженню історичної спадщини нашого краю. За два останні десятиріччя - з 1996-го по 2020 рік - у рамках договорів з атомною станцією Інститутом археології НАНУ досліджено 42730 м2 пам’яток археології. Завдяки коштам атомників вивчено древні поселення та могильники Бузьке, Виноградний Сад, Гард, Лідина Балка, Малий Кременчук та інші. Далеко не факт, що ці дослідження було б виконано і нові історичні відкриття зроблено, а їх таки зроблено, якби ця територія не потрапила до зони впливу Олександрівського водосховища.

Згідно зі звітами вчених-археологів, до позначки 16,9 м, а саме такий рівень Олександрівського водосховища потрібен для втілення в життя повного проєктного обсягу ТГАЕС у складі 6 гідроагрегатів,  дослідження в зоні впливу водосховища виконано в повному обсязі. Археологи підтвердили, що об’єктів для консервації та музеєфікації не знайдено.

Окрім того, уточненим проєктом завершення будівництва Ташлицької ГАЕС передбачено спорудження музейного комплексу в Южноукраїнську з експозиціями археології, тваринного та рослинного світу, геології, а також  історії регіону та енергетики.

Далі буде.

*Рівні води представлено в абсолютних позначках за Балтійської системою висот (БСВ). БСВ - прийнята в СРСР в 1977 система абсолютних висот, відлік яких ведеться від нуля кронштадтського футштока.  Нуль футштока - це багаторічний середній рівень Балтійського моря. Від цієї позначки проводять виміри глибин і висот, а також орбіти космічних апаратів.