З настанням пожежонебезпечного періоду різко зростає ймовірність загорання лісів, торфовищ та сільгоспугідь.
Основними причинами виникнення пожеж в агропромисловому комплексі є сукупність погодних факторів, недотримання правил пожежної безпеки та планів дій щодо пожежного захисту лісів, торфовищ та сільгоспугідь у літній пожежонебезпечний період.
З метою недопущення виникнення пожеж пропонується:
1. Провести інструктивні наради з керівниками, головними інженерами, механіками, бригадирами тракторних бригад сільгосппідприємств щодо забезпечення пожежної безпеки на період збирання та зберігання врожаю і заготівлі грубих кормів;
2. Скласти та затвердити схематичні плани протипожежного захисту врожаю, на яких нанести: смуги прокосів, місця розміщення зернотоків, зерноскладів, польових станів, скиртування грубих кормів, місць встановлення знаків пожежної безпеки, тракторів з плугами, перекриття тимчасових доріг тощо;
3. Підготувати до використання пожежну і спеціальну техніку, обладнання та інвентар для гасіння пожеж, створити резерв пально-мастильних та вогнегасних матеріалів, провести навчання відповідальних працівників;
4. Поновити мінералізовані смуги, систему протипожежних бар’єрів, канаву лісових масивах, відновити, обладнати та привести у відповідність протипожежне водопостачання, підготувати для забору води всі наявні водонапірні башти, пожежні водоймища і пірси, інші інженерно-технічні споруди протипожежного призначення та під’їздні дороги до них;
5. Забезпечити сертифікованими вогнегасниками об’єкти сільськогосподарського виробництва, провести роботу щодо вогнезахисної обробки дерев’яних конструкцій зерноскладів і складів грубих кормів;
6. Організувати патрулювання пожежонебезпечних ділянок лісових масивів, сільгоспугідь із залученням до цієї роботи громадських організацій та населення, забезпечити їх засобами наглядної протипожежної агітації та знаками попереджувального характеру;
7. Організувати виготовлення агітаційних матеріалів щодо збереження врожаю від вогню (трафарети, листівки, панно, знаки безпеки тощо) і встановити їх у місцях збирання врожаю, зберігання та переробки зерна і грубих кормів;
8. Систематично проводити роз’яснювальну роботу серед населення щодо дотримання правил пожежної безпеки при відвідуванні лісів, переміщенні по території сільськогосподарських угідь, у тому числі, із залученням засобів масової інформації.
Недотримання правил пожежної безпеки (випалювання сухостою, необережне поводження з вогнем, непогашений сірник, недопалок) може стати причиною масштабних пожеж.
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!!!
Випалювання стерні, сухої рослинності та її залишків на полях, уздовж доріг, лісосмуг забруднює повітря на величезних просторах, а також може призвести до пожеж у лісах, на присадибних ділянках, при цьому виникає загроза перекидання вогню на житлові будинки, значного задимлення автошляхів, що завдає великої шкоди природному середовищу та життю і здоров’ю людини.
Альтернативою бездумному спалюванню соломи та післяжнивних решток може стати застосування їх в якості органічних добрив або виробництво солом’яних пелет і спалювання їх для одержання теплової енергії, що може бути використана для потреб господарства (як це роблять у розвинених країнах Європи).
Одним з варіантів корисної утилізації післяжнивних решток може бути використання біодеструкторів стерні, які прискорюють утворення гумусу та покращують якість ґрунтів.
Чинним законодавством України передбачені можливість та умови випалу сухої рослинності, а також відповідальність за їх порушення. Про це йдеться у пунктах «б», ст.91 (обов’язки власників земельних ділянок) Земельного кодексу України, ст.96 (обов’язки землекористувачів), які зобов’язують користувачів та власників дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля, а ст. 211 передбачає відповідальність за порушення земельного законодавства. Статтею 56 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.
Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідно до закону України від 19 лютого 2021 року № 1529-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, на торфовищах та землях інших категорій» (далі – Закон України № 1529-ІХ) забезпечення пожежної безпеки покладається на:
Законом України № 1529-ІХ передбачено зміни щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, на торфовищах та землях інших категорій, встановлено обов’язок землекористувачів:
Особи, винні у випалюванні сухої рослинності або її залишків із порушенням порядку, встановленого Мінприроди, в прибережних захисних смугах та на островах, несуть відповідальність за порушення водного законодавства.
Крім того, до особливо цінних земель віднесено торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення.
Департамент агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації звертається до всіх відповідальних осіб вжити організаційних заходів щодо недопущення спалювання стерні, пожнивних решток та сухої рослинності.
Пам’ятаймо, що попередити пожежі значно легше, ніж їх гасити!