Процес швидкої інтеграції технічних досягнень у медичну галузь набуває важливого значення з огляду на високі темпи розвитку телекомунікаційної складової науково-технічного прогресу.

Застосування можливостей Всесвітньої мережі Інтернет та швидкісних каналів передачі даних створює якісно нові умови для комунікацій між спеціалістами та науковцями, як в Україні, так і за кордоном. В таких умовах відстань вже не є критичною перешкодою, що впливає на сам факт консультування, або обговорення клінічного випадку. Часовий проміжок при телемедичному консультуванні між моментом запиту консультації і отриманням її результатів суттєво зменшується і майже не відрізняється від такого при рутинному консультуванні.

Все це надає можливість з одногу боку значно прискорити процес консультування за рахунок зменшення часу на отримання консультантом необхідної та достатньої інформації про пацієнта та його захворювання, з іншого – розширити спектр консультантів за рахунок дистанційного залучення спеціалістів із інших, територіально віддалених, медичних закладів і установ.

Надання кращих можливостей спеціалістам – медикам та науковцям для отримання сучасних медичних знань за рахунок доступу до ресурсів Всесвітньої мережі Інтернет та спеціалізованих баз даних медичної та наукової інформації. Створення умов для постійного підвищення кваліфікації та навчання шляхом дистанційного обміну досвідом із колегами як в Україні, так і за кордоном за допомогою засобів телемедицини.

Для пацієнтів створюються умови для покращення доступу до медичних послуг належної якості за рахунок створення дистанційного доступу до якісної високоспеціалізованої медичної допомоги.

Визначення

Телемедицина – комплекс організаційних, фінансових і технологічних заходів, що забезпечують надання дистанційної консультаційної медичної послуги, при якій пацієнт або лікар, що безпосередньо проводить обстеження та/або лікування пацієнта, отримує дистанційну консультацію іншого лікаря з використанням телекомунікацій.

Сфери застосування телемедицини:

1. Дистанційна діагностика.

• Постановка первинного діагнозу дистанційно з використанням як оператора фахівця немедичною спеціалізації, або персоналу низької кваліфікації.

• Підтвердження первинного діагнозу більш досвідченим фахівцем, або профільним фахівцем.

2. Дистанційне консультування.

• Підтвердження діагнозу профільним медичним центром, призначення і корекція лікування, підтвердження показань до госпіталізації.

• Отримання пацієнтом консультації мед. фахівця своєї клініки, своєї країни, на рідній мові і т.д.

• Проведення передопераційного обстеження в місцевому медичному центрі під керівництвом фахівця центрального профільного медичного центру.

Віддалений моніторинг.

• Дистанційний моніторинг стану хворого в післяопераційний період або в період реабілітації.

3. Домашня телемедицина.

• Первинний прийом, постановка діагнозу, спостереження хворого без виїзду на виклик.

4. Медицина катастроф.

• Надання кваліфікованої медичної допомоги в місцях НС, сортування пацієнтів, оцінка тяжкості ураження в жорстких тимчасових умовах з непідготовленого місця.

5. Дистанційне оперування.

• Дистанційне проведення хірургічних операцій хірургом високої кваліфікації.

6. Дистанційне навчання персоналу (лікарів).

• Підвищення кваліфікації та навчання медичного персоналу.

Впровадження телемедицини в КНП «ЮМБЛ» надасть переваги:

Для пацієнтів:

– Підвищення ефективності та якості лікування;

– Прискорення передачі інформації про результати обстежень між різними спеціалізованими клініками без транспортування хворого (особливо у критичних випадках);

– Проведення дистанційних (телемедичних) консультацій вузькими спеціалістами у територіально віддалених медичних установах;

– Проведення лікарських консиліумів (телеконференцій) з фахівцями лікувальних закладів незалежно від місця їх розташування;

– Уникнення помилок через нерозбірливий почерк лікарів;

– Зменшення термінів обстеження пацієнтів.

Для медичних працівників:

– Економія часу за рахунок використання шаблонів електронного документообігу;

– Отримання інформації щодо динаміки стану пацієнта;

– Можливість дистанційно приймати участь у обговоренні клінічних випадків, проводити консиліум та приймати рішення щодо лікування при територіальній віддаленості один від одного та від пацієнта;

– Цілодобовий доступ до архівів в текстовому, аудіо та відео форматах (знімки, записи, результати досліджень та оглядів);

– Навчання та обмін досвідом між лікарями різних лікувальних закладів країни та зарубіжжя шляхом проведення веб-конференцій;

Для лікувального закладу:

– Можливість використання єдиного обласного телемедичного центру;

– Скорочення матеріальних витрат на діагностику та терапію пацієнтів;

– Приєднання до телемедичного центру простору України;

– Отримання медичної консультації;

– Інтегрована система архівації і відтворення медичних зображень;

– Підвищення ефективності роботи медичного персоналу;

– Оптимізація взаємодії служб медичних закладів;

– Оптимізація кількості медичних працівників та моніторинг їх роботи;

– Зберігання інформації у електронному вигляді в сучасних, компактних формах відповідно до міжнародних і національних стандартів.

Для системи охорони здоров'я в цілому:

– Оптимізація роботи медичних закладів та працівників;

– Підвищення ефективності охорони здоров'я;

– Зменшення соціальної напруги за рахунок покращення надання медичної допомоги населенню.