5 липня працівники ЮУАЕС флешмобом вшанували пам’ять колишнього генерального директора Володимира Фукса. 6 липня йому виповнилося б 90 років.

За ініціативи Южноукраїнського відокремленого підрозділу громадської організації «Українське ядерне товариство» (ВП ГО «УкрЯТ») активісти, очільники профспілки та працівники ВП ЮУАЕС сфотографувалися на фоні вказівника «Вулиця Володимира Фукса». Його встановлено 2016 року на центральній під'їзній дорозі до АЕС на вшанування пам’яті людини, яка протягом 22 років очолювала колектив Южно-Українських атомників.

Під час заходу його учасники, які працюють на АЕС, та чиє становлення як професіоналів відбувалося під керівництвом Володимира Фукса, поділилися своїми особистими спогадами.

Олексій Яцун, який багато років очолював енергоремонтний підрозділ (ЕРП) ВП ЮУАЕС, а зараз передає досвід та знання у якості провідного інструктора навчально-тренувального центру розповідає: «Контактувати з Володимиром Павловичем я почав приблизно 1985 року, коли став заступником начальника цеху централізованого ремонту (тепер ЕРП). Володимир Павлович детально контролював кожний напрямок будівництва та експлуатації станції, тож ніщо не залишалося поза його увагою. Я пам’ятаю його як світлу, міцну, абсолютно впевнену в своїх силах людину, яка скрізь встигала, робила величезну роботу чи то у місті, чи то на станції. Це в той час був наш батько. Таких людей небагато. Я пам’ятаю його лише по доброму, хоч по різному бувало – деколи й отримував від нього на горіхи. Проте, жодних образ, бо все було дуже логічно, ми завжди чомусь навчались».

Голова профспілки ВП ЮУАЕС Сергій Снітков був знайомий з Володимиром Фуксом з часів, коли сам працював в школі спочатку вчителем, потім директором. Він згадує: «Мені довелося комплектувати прибудову до третьої школи. Тоді єдиним замовником і виконавцем робіт була атомна станція, тож довелося тісно співпрацювати з Володимиром Павловичем, його заступниками. Що можу сказати про нього? Він був людиною з великої літери. Для нього не існувало дрібниць. Йому небайдуже було як експлуатується АЕС, як живе місто. А добра традиція, яку він започаткував - засідання міського штабу, у яких брали участь керівники атомної станції та організацій міста!? На них обговорювали всі нагальні життєво важливі питання, які необхідно було вирішувати. Засіданням завжди передували об’їзди. Кожна ямка, кожна недобудова чи несанкціонований смітник фіксувалися, щодо них ухвалювалися рішення, і так щоп’ятниці. За виконанням пунктів протоколу уважно стежили, таким чином в місті підтримувалися чистота, порядок. Про працездатність Володимира Павловича, знає кожен, хто хоч раз з ним пересікався. О 6 ранку він вже був на роботі, а о 10 годині вечора залишався на робочому місці. Всі, хто його знав, вважають його своїм учителем. Він залишиться в наших душах на довгий-довгий час. Вічна пам'ять цій світлій, добрій і щирий людині».

Організатор заходу з вшанування пам’яті Володимира Фукса, заступник голови ВП ГО «УкрЯТ» в Южноукраїнську Валерій Кичак, Южноукраїнський міський голова у 2005-2009 роках також ділиться споминами: «Я особисто дуже плідно працював з Володимиром Павловичем з 2005 по 2009 рік. Ми з ним практично кожного тижня їздили до Миколаєва на засідання комітетів, комісій обласної ради. Продовжували проводити штаби щоп’ятниці, які він започаткував ще у 80-і роки. Дуже часто зустрічалися, обговорювали різні питання. Я досі не можу зрозуміти, як йому на все вистачало часу. Він наприкінці майже кожного робочого дня приходив до міськвиконкому, розповідав, де і з ким зустрівся, які в нього є ідеї. З ним дуже цікаво було працювати. В пам’яті залишились тільки найкращі спогади».

Додатково:

Володимир Фукс із серпня 1976 року по березень 1998 року – директор ЮУАЕС, генеральний директор виробничого об'єднання та відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК» Енергоатом». Під його керівництвом було введено в експлуатацію три енергоблоки ЮУАЕС. В.П. Фукс був нагороджений багатьма державними нагородами, носив звання «Почесний житель Южноукраїнська», «Заслужений енергетик України», «Заслужений працівник ЮУАЕС».

У листопаді 1997 року Володимира Фукса було визнано гідним персональної нагороди від міжнародної програми «Ертсмейкер» у номінації «За мудрість і гнучкість політики управління». Символи нагороди – кришталевий лицар і золотий нагрудний знак – стали свідченням його належності до співтовариства лідерів різних галузей промисловості, науки, культури та охорони здоров'я, яких відзначають щорічно в рамках цієї програми.

З квітня 1998 року, залишивши посаду керівника Южно-Української АЕС, Володимир Павлович до останнього дня свого життя відстоював інтереси міста атомників як депутат обласної ради.

22 вересня 2015 року, на 87 році життя, Володимира Павловича не стало.

Ініціатива присвоїти одній з вулиць ім'я Володимира Фукса була запропонована трудовим колективом ВП ЮУАЕС і Українським ядерним товариством, віце-президентом якого багато років був Володимир Павлович. 1 грудня 2016 року міською радою Южноукраїнська було ухвалено відповідне рішення.