Гострі кишкові інфекції (ГКІ) - це група гострих інфекційних захворювань, що викликаються різними мікроорганізмами, які локалізуються переважно в кишечнику людини і характеризуються розвитком діареї.

Найбільшу небезпеку становлять для дітей і осіб похилого віку внаслідок швидкого зневоднення організму.

Гострі кишкові інфекції широко поширені і являють собою серйозну проблему, особливо серед дитячого населення. За даними ВООЗ у дітей ГКІ займають друге місце після гострих респіраторних інфекцій, а у дорослих на їх частку припадає близько третини всіх випадків захворювань. 

Джерелом інфекції є хвора людина або носій, який виділяє збудників у навколишнє середовище з випорожненнями і/або блювотними масами. Інфекційний період триває з моменту виникнення перших симптомів хвороби і триває до закінчення відповідної симптоматики (діареї). В міру поліпшення стану хворих і зменшення клінічних проявів заразність знижується, але ще може зберігатися протягом тривалого часу. При вірусній інфекції хворий може бути заразним до 2 тижнів після одужання. Закінчення заразного періоду можна визначити тільки за допомогою лабораторної діагностики. Значну роль у поширенні інфекції відіграють хворі зі стертими формами, у яких діагноз не був встановлений. Залишаючись в колективах, вони сприяють поширенню інфекції серед оточуючих.

Зараження відбувається при вживанні їжі і/або води, що містить збудника захворювання, при деяких вірусних інфекціях можливий повітряно-крапельний механізм передачі. Діти молодшого віку частіше заражаються контактно-побутовим шляхом, так як у них ще не достатньо розвинені гігієнічні навички.

Частіше за інших хворіють і більш схильні до розвитку ускладнень діти та особи похилого віку, особи із захворюваннями шлунка та кишечника, а також люди з ослабленим імунітетом.

Симптоми, при яких потрібно негайно звернутися за медичною допомогою:

    -ранній і дошкільний вік дитини (небезпека швидкої дегідратації);

    -особи похилого віку (старше 65 років);

    -часті рідкі випорожнення більше 5 раз на добу у дорослого;

    -багаторазова блювота;

    -висока температура з діареєю і блювотою;

    -кров у випорожненнях;

Остаточний діагноз виставляється лише після лабораторного підтвердження і виявлення збудника. 

Профілактика кишкових інфекцій

Специфічної профілактики (тобто вакцин або анатоксинів) ні для однієї з цих інфекцій немає. Застосовуються тільки неспецифічні профілактичні заходи:

- дотримання індивідуальних гігієнічних заходів;

- вживання кип'ячої або бутильованої води;

- миття рук після туалету;

- відмова від вживання сирих яєць (навіть зібраних від власних же птахів);

- достатня термічна обробка м’яса;

- детальний перегляд термінів придатності тих продуктів, які ви збираєтеся купувати;

- миття овочів, ягід, зелені, фруктів перед вживанням;

- зберігання готової продукції в холодильнику;

- відмова від годування немовлят нерозведеним ( не кип’яченим ) коров’ячим чи козячим молоком;

- підтримка достатніх санітарних умов в будинку/квартирі;

- якщо в родині хтось захворів – кип’ятіння його посуду, відмова від вживання їжі з одного посуду, знезараження випорожнень хлорвмісними препаратами.

Правила профілактики можуть здатися занадто очевидними, тим не менш, раз кишкові інфекції атакують, значить, профілактика не настільки ефективна, як могла б бути.

Бережіть себе та оточуючих, і будьте здоровими!