Іноді виникає питання: якщо на виробництві зі шкідливими умовами праці є аналогічні робочі місця, чи достатньо проведення атестації одного робочого місця за умовами праці, щоб результати атестації поширити на всі аналогічні робочі місця?

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 № 442, атестації підлягають усі робочі місця, на яких технологічний процес, використовувані обладнання, сировина і матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Перелік робочих місць, що підлягають атестації, визначає атестаційна комісія підприємства.

Робоче місце за умовами праці оцінюють з урахуванням впливу на працівників всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією праці, сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці, ступеня ризику пошкодження здоров’я.

Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводять санітарні лабораторії підприємств і організацій, атестовані органами Держспоживстандарту і МОЗ, за списками, що узгоджують з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.

Результати замірів показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюють протоколами за формою, встановленою МОЗ, і завіряють відповідними підписами і печаткою.

На підставі протоколів досліджень і фотографії робочого дня атестаційна комісія оформлює Карту умов праці. Карту умов праці складають на кожне враховане робоче місце.

На групу аналогічних робочих місць допускається складання однієї Карти, якщо умови і характер праці на робочих місцях, на яких уже проведено атестацію, аналогічні за всіма показниками умов праці, тобто шкідливі виробничі фактори, важкість і напруженість праці на відповідних робочих місцях належать до одного класу і одного ступеня (на основі комплексної оцінки робочих місць: протоколів замірів, фотографії робочого дня тощо).

Ознаками аналогічних робочих місць є:

- однаковий набір шкідливих виробничих факторів;

- однакове розташування на робочих місцях виробничого обладнання,

  транспортних засобів тощо;

- застосування однотипних систем освітлення, опалення, кондиціювання 

  і вентиляції;

- робота на свіжому повітрі або у приміщеннях одного типу;

- застосування однакової сировини, матеріалів, інструменту;

- виконання аналогічних професійних обов’язків в одному режимі при  

  веденні технологічного процесу одного типу;

- посади і професії одного найменування.

У разі, коли на одному й тому ж робочому місці або в одній й тій самій робочій зоні виконують роботи працівники різних професій, то на кожну з них заповнюють окрему Карту.

Отже, тільки шляхом проведення атестації робочих місць за умовами праці на кожному робочому місці можна визначити, які саме робочі місця є аналогічними.