Час від часу такі питання постають у співвласників ОСББ. Для того  щоб визначитися, чи це можливо, необхідно проаналізувати чинне законодавство.

Основний документ ― це Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 №2866-III (далі ― Закон про ОСББ), який регламентує діяльність правління ОСББ, визначає функції та напрямки діяльності співвласників ОСББ. Окрім того, новою редакцією  Типового статуту ОСББ, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу від 27.08.2003 №141 у редакції наказу Мінрегіонбуду від 23.09.2015 № 238 (далі — Типовий статут), чітко визначені обов’язки голови правління ОСББ. Так, на виконання своїх повноважень, згідно з п.16 Типового статуту, голова правління ОСББ:

• веде засідання правління, якщо правління не доручило ведення засідання іншому члену правління;
• забезпечує виконання рішень загальних зборів і рішень правління;
• діє без доручення від імені об’єднання й укладає в межах своєї компетенції договори та вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління;
• розпоряджається коштами об’єднання згідно із затвердженим кошторисом і рішеннями правління, має право першого підпису фінансових документів об’єднання;
• наймає на роботу в об’єднання працівників і звільняє їх, застосовує до них заходи заохочення та накладає стягнення, видає обов’язкові для працівників об’єднання накази у сфері трудових правовідносин;
• за рішенням правління видає довіреності на представництво інтересів об’єднання іншим особам;
• відкриває та закриває рахунки об’єднання в банківських установах та інших фінансових установах, підписує банківські й інші фінансові документи;
• відповідно до рішень правління, провадить інші дії, спрямовані на досягнення мети й завдань об’єднання.

За відсутності голови правління його обов’язки виконує заступник.

Отже, із наведеного переліку очевидно, що  це — повноваження керівника юридичної особи (ОСББ), який є посадовою особою, тобто обіймає певну посаду. Більш того, для голови правління це постійні обов’язки, які він повинен виконувати протягом періоду, на який його обрано. Тож усе це вказує на те, що з головою правління ОСББ виникають саме трудові відносини.

Що ж стосується цивільно-правового договору, то відповідно до Цивільного кодексу України існують, зокрема, такі види договорів цивільно-правового характеру, як:

• договір підряду, загальні особливості  укладання якого визначені ст.ст.837-864 ЦКУ, що може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речей або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч.2 ст.837 ЦКУ);
• договір на надання послуг, який передбачає, що одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається під час учинення певної дії чи провадження певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦКУ);
• договір доручення, згідно з яким одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ст.1000 ЦКУ).

Як бачимо, договір підряду однозначно не підходить для оформлення відносин щодо виконання обов’язків голови правління ОСББ.

Договір доручення в такому випадку теж недоречний, оскільки дані про фізичну особу, обрану головою правління ОСББ, уносять до Єдиного реєстру підприємств і фізичних осіб-підприємців (далі ― ЄДР), що відразу дає голові правління ОСББ широкі повноваження (без договору доручення). Адже саме голова правління ОСББ є керівником юридичної особи й особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, зокрема, підписувати договори, подавати документи для реєстрації.

Договір на надання послуг теж не підходить, оскільки такі договори мають певні часові обмеження, і ними визначаються конкретні обсяги послуг (робіт). За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, які визначають після закінчення роботи й оформлюють актами здавання-приймання наданих послуг (виконаних робіт), на підставі яких і провадиться оплата.

Отже, із наведеного вище переліку обов’язків голови правління ОСББ, видно, що неможливо оформити актом наданих послуг виконання ним своїх же обов’язків. Адже голова правління ОСББ виконує свої обов’язки на постійній основі й тому має отримувати за це оплату (саме за виконання роботи, а не за виконаний обсяг послуг або робіт!).

Постає ще одне запитання: хто може укласти цивільно-правовий договір із головою правління ОСББ, якщо це належить саме до його повноважень? Не може ж він укласти договір сам із собою.

Таким чином, законодавство не передбачає можливості укласти з головою правління ОСББ цивільно-правовий договір на виконання ним же своїх обов’язків.

Варто пам’ятати, що у разі визнання  контролюючими органами цивільно-правових відносин трудовими,  наступають негативні наслідки у вигляді фінансових штрафних санкцій.

Так, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), згідно з абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України юридичній особі (ОСББ) загрожує штраф у розмірі 30-кратного розміру зарплати за кожну особу, щодо якої скоєно порушення або ж адміністративний штраф у розмірі від 8500 грн. до 17000 грн., який накладають на посадову особу юридичної особи, якою за даними ЄДР є обраний голова правління (ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).