Україна-НАТО:інформаційно-роз’яснювальний матеріал

03.07.2009 Версія для друку

Укладач: Бабіненко Т.А.

Як розшифровується НАТО?
Українського аналогу розшифрування абревіатури НАТО не існує. Повна назва цієї Організації українською мовою - Організація Північноатлантичного договору (від англійського NATO – North Atlantic Treaty Organization).

Які країни є членами НАТО?
Сьогодні членами НАТО є 26 країн: Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Болгарія, Словаччина і Словенія.

Які офіційні мови НАТО?
Англійська та французька є офіційними мовами НАТО.

Яка роль НАТО?
Організація Північноатлантичного договору (НАТО) є об’єднанням, яке було створено з метою досягнення цілей Північноатлантичного (інша назва – Вашингтонський) договору, підписаного 4 квітня 1949 року. Згідно з Договором, фундаментальною роллю НАТО є збереження свободи та безпеки країн-членів шляхом використання політичних та військових засобів. НАТО відіграє важливу роль, яка дедалі зростає, у сфері подолання кризових ситуацій та миротворчої діяльності.

Чи існує співробітництво між Україною та НАТО у військовій сфері?
Україна – єдина держава, яка не є членом НАТО, і бере участь в усіх операціях під проводом Альянсу (відбуваються під егідою ООН).

Чи призведе вступ України до НАТО до перетворення її на військовий табір, заповнений базами НАТО?
Стаття 17 Конституції Української держави забороняє розміщення іноземних військових баз на території України.
Крім цього, кожна країна-член НАТО повністю зберігає суверенітет над своєю територією. Розміщення ж іноземних військових баз на території іншої держави відбувається тільки за згоди цієї держави та на підставі її двосторонніх домовленостей з іншими країнами.
З іншого боку, для України її згода на тимчасове перебування ЧФ РФ в Криму надала можливість розрахуватися з боргами за постачання енергоносіїв та на деякий час забезпечити ними державу, а також забезпечила робочими місцями українських громадян, які працюють у сфері обслуговування військової інфраструктури Чорноморського флоту Росії.

Зі вступом до НАТО Україна втратить суверенітет?
Такий сценарій є неможливим і нелогічним для членів НАТО. Усі без виключення рішення з будь-якого питання, що стосується діяльності Альянсу чи його членів в рамках Альянсу, вирішуються на основі консенсусу, тобто спільної згоди. Це означає, що за існування заперечень з боку хоча б однієї країни, рішення не може бути прийняте. За цим принципом працює Рада Безпеки ООН, куди на постійній основі з правом вето входять не усі члени організації, а лише п’ять. У цьому сенсі НАТО є більш демократичною організацією.

Ставши членом Організації Північноатлантичного договору, чи буде Україна зобов’язана брати участь в усіх військових операціях НАТО? Чи стануть наші хлопці «гарматним м’ясом» в розрахунках генералів НАТО?
Ні. Кожна країна-член НАТО самостійно вирішує, чи брати їй участь у конкретній військовій операції НАТО. Варто пам’ятати, що рішення про саму операцію НАТО також приймає на основі консенсусу. Такий собі подвійний запобіжний механізм.
Разом з тим країни, які об’єднуються в політико-військову організацію, приймають спільне рішення, переслідуючи конкретну мету. Якщо це підтримання миру й безпеки – Україна не має й не стоїть осторонь навіть зараз, не кажучи вже про те, коли вона вирішить стати членом НАТО. Наш сучасний світ став занадто маленьким, щоб сповідувати відомий принцип про «хату скраю».

Який фінансовий аспект членства України в Альянсі?
Членство країни в Організації Північноатлантичного договору передбачає щорічну сплату внесків до цивільного та військового бюджетів Альянсу, а також бюджету програми інвестицій у безпеку НАТО.
Розміри цих внесків, які сплачуються частинами тричі на рік, залежать від таких факторів, як рівень економічного розвитку країни та участь або неучасть в окремих програмах, які здійснюються в рамках військового бюджету НАТО.
Внески до цивільного бюджету НАТО роблять всі без виключення країни-члени. Натомість, внески до військового бюджету роблять лише ті країни-члени, які беруть участь у відповідних військових програмах.
Внески до бюджетів для кожної держави не перевищують 0,5-1% її загальних витрат на оборону. Наприклад, найбільш потужні економіки Європи, з високим ВВП та оборонними витратами, які згідно з рекомендацією НАТО повинні складати близько 2% ВВП.
Окрім внесків до згаданих бюджетів НАТО, членство країни в Альянсі передбачає витрати на забезпечення дипломатичного представництва у штаб-квартирі та утримання військових представників у міжнародних штабних структурах НАТО.

У що обійдеться українцям їхнє членство в НАТО?
Це дуже важливе питання, але у ньому є багато аспектів. Чи буде членство в НАТО коштувати багато пересічному громадянину? Ні. Якби Україна приєдналася до НАТО завтра, вартість "членського квитка" була б мінімальною порівняно з тим, що витратила свого часу Польща, а саме менше 5 гривень з людини щорічно.
Втім, усі погоджуються, що чимало реформ необхідно провести зараз в Україні, зокрема у секторі безпеки. І на це не впливає питання вступу чи не вступу до НАТО. Ці витрати були б значними у будь-якому разі. Це допоможе зменшити обсяги роботи. Загалом, процес євроатлантичної інтеграції в нових країнах НАТО сприяв підвищенню стандартів життя усіх громадян, про що слід пам’ятати

Які перспективи національного ОПК у разі вступу України до НАТО?
Існує поширений міф про те, що вступ України до НАТО передбачатиме згортання оборонно-промислового комплексу України через введення нових військових стандартів НАТО, вимог переозброюватися для нашої армії, обов’язково призведе до розриву існуючого військово-технічного співробітництва з Росією.
По-перше, НАТО не вимагає ані скорочення, ні переозброєння наших Збройних Сил, ні обов’язкового введення нових військових стандартів для зброї, ні відмови від військо-технічного співробітництва з Росією. Необхідною умовою є оперативна сумісність із збройними силами країн-членів НАТО, тобто здатність діяти спільно під час проведення операцій.
По-друге, насправді, певні стандарти НАТО для окремих видів озброєнь існують. Проте, вони, як правило, набагато більш прогресивні, ніж ті, які застосовуються у нас ще з радянських часів. Водночас, інтеграція до НАТО – це вихід на нові ринки збуту озброєнь країн-членів НАТО та ЄС, доступ до новітніх технологій при спільному виробництві.
По-третє, навіть певна переорієнтація виробництва нашим ОПК зброї за стандартами НАТО абсолютно не означає необхідності розривати багаторічне спільне виробництво вже існуючих або нових зразків зброї з Росією. Разом з тим, фактом є те, що спільна робота українського ОПК з російським триває переважно по старих, ще радянських, зразках озброєнь.

У чому полягає цивільний вимір діяльності НАТО в Україні?
НАТО є, передусім, політичною організацією, яка має у своєму розпорядженні необхідні військові можливості. І як будь-яка політична організація, вона приділяє значну увагу цивільним аспектам співробітництва як між державами-членами, так і з державами-партнерами, які залучаються до діяльності НАТО через програму Партнерство заради миру (ПЗМ).
Співробітництво у сфері планування та реагування на надзвичайні ситуації цивільного характеру є найбільшим невійськовим компонентом в рамках ПЗМ. Однією з найпомітніших ініціатив НАТО в цивільній сфері є відкриття Євроатлантичного центру координації реагування на катастрофи.
Не менш важливим елементом цивільної діяльності НАТО є її наукова програма “Безпека через науку”, яка почала реалізовуватись на початку 2004 року.
У цьому зв‘язку необхідно згадати проект науково-освітньої мережі УРАН (Ukrainian Research and Academic Network), який було започатковано Міністерством освіти України завдяки грантам НАТО. Через підключення до УРАНу українські ВНЗ та дослідницькі інститути отримують високошвидкісний доступ до мережі Інтернет.
Однією з найбільш відомих ініціатив у сфері наукового співробітництва між Україною та НАТО є спільний проект Міністерства освіти та науки України і наукової програми НАТО з розробки та створення унікального генератора рентгенівського випромінювання на основі зворотного комптонівського розсіювання в Національному науковому центрі “Харківський фізико-технічний інститут” НАН України.
Один з останніх наукових проектів НАТО, в якому беруть участь українські науковці разом з колегами з Чехії, Словаччини та Росії, є спрямований на створення легкого та прозорого особового захисного обладнання, що має прийти на заміну існуючим громіздким та важким бронежилетам.
Україна також бере участь у спільному з НАТО та ОБСЄ проекті щодо створення мобільного заводу для утилізації та переробки ракетного палива.

Чи здійснюється науково-технічне співробітництво Україна-НАТО
Підписання 9 липня 1997 року Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО надало можливості розширення та поглиблення відносин України та НАТО, у тому числі у питаннях наукового та військово-технічного співробітництва.
Україна бере активну участь у програмі НАТО “Безпека через науку”. Це не є програма у галузі військової науки. Також не можна сказати, що ця програма фінансує проведення наукових досліджень. Її метою є сприяння співпраці науковців з різних країн.
Зважаючи на європейський вимір зовнішньої політики України та активне залучення українських науковців до міжнародного розподілу праці в науковій сфері через участь у міжнародних програмах, в тому числі у програмі “Безпека через науку”, Україна приділяє велику увагу питанням координації міжнародного науково-технічного співробітництва, зокрема, розвитку співпраці між Україною та НАТО в галузі науки і технологій.
Науково-технічне співробітництво України з НАТО здійснюється з урахуванням регіональності за наступними напрямками, які є пріоритетами в багатьох країнах світу: біотехнології, нові комп’ютерні технології, нові речовини та матеріали, нові технології в енергетиці та промисловості, дослідження зі збереження навколишнього середовища.

Які проекти в галузі екологічної безпеки втілює в Україні НАТО? Взагалі чи займається НАТО екологічною безпекою?
Екологічна безпека є важливим аспектом безпеки населення та країн. У рамках програми "Безпека через науку" НАТО розвинула екологічні програми у багатьох країнах-партнерах. Наприклад, рекультивація земель на колишніх військових об’єктах, екологічне спостереження за Чорним морем та якістю води в ньому, оцінка ризиків щодо наслідків Чорнобильської катастрофи з вивченням уроків для майбутнього, а також серед пріоритетів НАТО екологічна безпека та якість водних ресурсів є одними з першорядних.
Екологічна безпека також є пріоритетною в плані раціонального використання природних ресурсів. Конкретним прикладом екологічного підходу у співпраці у рамках проекту Цільового фонду з питань знищення боєприпасів в Україні є те, що усі процедури знищення обов’язково мають відповідати стандартам екологічної безпеки в Європі, і це було однією з вимог.
Яку спеціалізацію може отримати Україна в межах Альянсу.
Військовий потенціал надається країнами - членами НАТО Альянсу, а не навпаки. Так, країна НАТО, яка не є членом військової структури НАТО – Ісландія не має власних збройних сил. Процес формування сил відбувається на основі пропозицій країн НАТО і, безумовно, може статися, що одна з країн має на високому рівні розвиток у певних галузях. Наприклад, Бельгія у розмінуванні та інженерних військах, Чехія - захист від радіологічної, хімічної та біологічної зброї тощо.
Щодо України, це було б рішенням Уряду та військового керівництва України запропонувати Альянсу потенціал, який вона вважає за доцільне для виконання завдань операцій, а не навпаки. Україна вже надає НАТО потенціал, якого бракує в багатьох країнах Альянсу, а саме: літаки для стратегічних авіаперевезень. І Україна також має суттєвий досвід миротворчих операцій разом з країнами НАТО. Враховуючи це, у майбутньому Україна зберігатиме важливий потенціал.

У випадку приєднання нашої держави до Альянсу, може занепасти український ВПК. Наскільки це відповідає дійсності?
Помилково пов’язувати майбутнє ВПК будь-якої країни з членством в НАТО. НАТО як організація визнає внутрішню конкуренцію між ВПК країн Альянсу і не обов’язково для жодної з країн Альянсу закуповувати виключно зброю виробництва країн НАТО. 11 країн Альянсу використовують у своїх збройних силах техніку і зброю радянського зразка, деякі підписали контракти на обслуговування та модернізацію з виробником.
Ринок озброєнь дуже змінився з часу припинення холодної війни. В Бельгії, якщо під час холодної війни у цьому секторі працювали 20,000 працівників, то нині лише 5,000. Технологія просунулася вперед порівняно з потребами широкомасштабних воєнних дій, які сьогодні більше не є доречними. І лише компанії, які мають нові розробки і дослідження можуть конкурувати на цьому "безжалісному" ринку. Тому, конкуренція та правила ринку є важливим правилом, яке не залежить від жодних військових альянсів.
З іншого боку, Україна та НАТО у рамках Спільної робочої групи з питань озброєнь розвивають взаємовигідні стосунки, і деякі країни НАТО вже почали переговори з українськими компаніями про спільні проекти. Міжнародна співпраця надає доступ до нових технологій та відкриває нові можливості на ринку. Українські фірми можуть мати доступ до стандартів НАТО, і деякі вже мають, отже можуть пристосувати свій виробничий процес.

Чи готовий український сектор безпеки до сучасних загроз - зокрема міжнародного тероризму? Чи планує НАТО реально співпрацювати з Україною в галузі боротьби з міжнародним тероризмом?
Україна та НАТО розвивають вже багато років активну співпрацю у боротьбі з тероризмом, а також в обміні досвідом у галузі реформ, які є необхідними у секторі безпеки. Окрім цього, Україна невдовзі братиме участь в одній з найбільш масштабних антитерористичних операцій "Активні зусилля" на Середземномор’ї з корветом "Луцьк". Це свідчить про готовність та спроможність України діяти сумісно з військами НАТО у складній операції з підтримання безпеки та протидії тероризму. До того ж, Україна є надзвичайно активною учасницею виконання Плану дій РЄАП проти тероризму.

Чи насправді теперішня влада не дотримується положень Конституції, в якій записано, що Україна є нейтральною країною, яка не вступає у військові блоки та не допускає розміщення іноземних військ і баз на своїй території (за виключенням Чорноморського флоту)?
У Конституції України немає жодних положень про позаблоковість або нейтральний статус України.
У Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. йшлося лише про намір стати нейтральною державою, дослівно: „Українська РСР урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї”. Метою проголошення саме такого наміру було засвідчити позицію України щодо Організації Варшавського Договору. А вже вийшовши з Варшавського договору, добровільно позбувшись такого стримуючого у військовому сенсі засобу, як ядерний щит, Україна, на основі аналізу тенденцій міжнародної безпеки, обрала курс на участь у колективних безпекових та оборонних системах, що закріплено у національному законодавстві.

Може, Україні обмежитись вступом до ЄС, якщо НАТО викликає таку негативну реакцію в суспільстві?
У зовнішній політиці України зближення з ЄС та НАТО - це наші основні пріоритети. Водночас, ці дві міжнародні структури не є конкуруючими, а взаємно доповнюють одна одну. Якщо НАТО – це, в першу чергу, безпека, а вже потім – зміцнення демократії, економіки, соціальної сфери держав-членів, то Європейський Союз – це, передусім, ринкова економіка, економічне зростання та стабільність, соціальне поліпшення життя. Наразі ЄС тільки розпочинає створення елементів своєї власної оборонної складової, покладаючись повністю на надійний механізм НАТО, здатний підтримувати мир та боротися з сучасними викликами і загрозами безпеці. Шлях до НАТО для України може бути набагато коротший, ніж до ЄС. Опинившись в „клубі” НАТО за одним столом переговорів з переважною більшістю країн ЄС, ми зможемо на рівних спілкуватися, призвичаїмося до вимог і стандартів Євросоюзу, зможемо досягти такого рівня політичного, соціально-економічного та безпекового розвитку, коли ЄС виявить не тільки готовність до інтеграції України, а й запропонує членство.

Інформаційні ресурси :
• Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України
http://www.nceai.gov.ua
• Україна-НАТО
http://www.ukraine-nato.gov.ua/nato
• Міністерство закордонних справ України
http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/831.htm
• Організація Північноатлантичного договору
http://www.nato.int/cps/uk/SID-64F338FC-80C3E657/natolive/index.htm