Діти - одна з найвразливіших категорій під час війни. Навколишня небезпека, обстріли, окупація, життя у постійному стресі впливають на психічне здоров'я дітей. Одним із наслідків пережитого може бути розвиток у дітей посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

Як його помітити? Ось деякі приклади проявів ПТСР у дітей.

Емоційні прояви:

1. Страхи та фобії. Дитина може боятися темряви, певних звуків або місць, які нагадують про травмуючу подію.

2. Відчуття провини. Вона може відчувати себе винною за те, що сталося, навіть якщо це не було під її контролем.

3. Непокора. Деякі діти можуть ставати агресивнішими чи упертішими, що є реакцією на стрес.

Поведінкові прояви:

1. Регресія: Дитина може повертатися до поведінки, характерної для молодшого віку або відмовлятися від самостійності.

2. Посилення зв'язку з батьками. Вона може стати більш прив'язаною до батьків та потребувати більше уваги.

3. Уникання. Дитина може уникати місць або ситуацій, які нагадують їй про травму.

Фізіологічні прояви:

1. Розлади сну. Дитина може мати кошмари, безсоння або інші порушення сну.

2. Симптоми тривоги. Збудженість, підвищене серцебиття, пітливість тощо.

Що робити батькам?

Створіть безпечне середовище. Якщо маєте можливість, заберіть дитину із зони конфлікту, якщо ні, максимально гарантуйте їй стабільність і безпеку вдома. Організуйте місце, де дітям буде безпечно, створіть розклад дня з чіткою структурою, де є час для відпочинку, навчання та гри. Дайте емоційну безпеку - без сварок і конфліктів.

Будьте чуйними. Вислухайте дитину, коли вона готова розмовляти про свої почуття та досвід. Не тисніть та не вимагайте від неї надмірного контролю над своїми емоціями.

Навчіть дитину заспокійливим технікам.  Дихальні практики, сенсорні вправи, методи заспокоєння під час панічної атаки - все це може  допомогти зменшити тривожність.

Дбайте про фізичне здоров'я. Не забувайте про такі, здавалось би, буденні речі, як збалансоване харчування, режиму сну, чергування роботи й відпочинку. Ніш організм - цілісна система і про це не варто забувати.

Підтримуйте позитивний настрій: Підкреслюйте сильні сторони та досягнення дитини, допоможіть їй зберегти оптимізм і віру у себе.

Спілкуйтеся із фахівцями. Зверніться за допомогою до психолога або психіатра, якщо ви відчуваєте, що не можете самостійно допомогти своїй дитині.

Пам'ятайте, що головна опора дитини у будь-якій важкій ситуації – це її батьки.

Допоможіть своїм дітям пережити кризу.

Джерело : CaritasMykolaiv