В черговий раз громаду зібрало спільне горе. 23 березня прощалися з захисником України, що віддав своє життя за неньку-Україну - Петром Діжевським.
На площі біля ПК «Енергетик» труну з тілом бійця зустрічали під звуки живого оркестру, схиливши голови і стоячи на колінах.
Солдат гранатометного відділення взводу вогневої підтримки Діжевський Петро Валерійович загинув в результаті мінометного обстрілу у Луганській області.
Він був порядним, чесним, добрим хлопцем. Народився і виріс у Южноукраїнську, де закінчив навчання у школі №2, а пізніше - ліцеї за спеціальністю «електрозварювальник». Після навчання працював у виробничій сфері в місті та закордоном. Грав на гітарі, співав, сам писав чудові тексти, музику. У грудні минулого року отримав повістку і вже 27 числа поїхав відбувати службу. Петро не служив у армії, за станом здоров’я не підлягав військовому обов’язку та патріотичний дух волів захищати Батьківщину.
Власну сім’ю чоловік так і не встиг створити, тому найближчою родиною для нього був рідний брат Василь. Йому він часто телефонував із фронту, ніколи не жалівся, навпаки завжди казав: «Все добре!». Те ж він повідомив і в своєму останньому дзвінку 11 березня і додав, що кілька днів не виходитиме на зв’язок. Тоді вони попрощались тимчасово, а виявилось – назавжди. Василь з гордістю говорить: «Мій брат найкращий! Я ним дуже пишаюся!».
Ховали захисника з усіма належними почестями, прапор, яким було укрито домовину, передали племіннику Петра.
Прощальне слово захиснику та щирі співчуття рідним висловив заступник міського голови Сергій Горностай: «Він мужньо захищав Україну, і впевнений, що героїзм Петра назавжди залишиться в пам’яті кожного жителя громади. Він справжній патріот, сміливець, який боровся за Україну!», - сказав він.
Хрещена Петра зачитала лист від мами воїна, яка перебуває за кордоном і не змогла приїхати на поховання сина:
«Мій любий синочку! Ти мав жити! А ти пішов туди, де янголи живуть, до світу вічності та сну… Пробач, синочку, що залишилась тут, де тебе нема…».
Схиливши голови присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять воїна, а потім довгою чергою вишикувались, щоб покласти до домовини живі квіти і прихиливши коліно попрощатися з Героєм.
Пам’ять про відданість Петра Діжевського рідній Вітчизні житиме вічно у наших серцях!
Слава захиснику України!
![](http://yu.mk.ua/uploads/files/2023/3/23/content/432713c5ef1fb3864e06d1bdf2110489.jpeg)
![](http://yu.mk.ua/uploads/files/2023/3/23/content/c5925a166c4b14d5b492f9d8264357b3.jpeg)
![](http://yu.mk.ua/uploads/files/2023/3/23/content/30e3a449960e0feda5936965a9605b0a.jpeg)
![](http://yu.mk.ua/uploads/files/2023/3/23/content/bfba66c7f4b971bc95fcc247b405fcf9.jpeg)
![](http://yu.mk.ua/uploads/files/2023/3/23/content/b73028fd682a662a1949674885b77ebe.jpeg)
![](http://yu.mk.ua/uploads/files/2023/3/23/content/bca7ee57b880b149b1e309b0af916f10.jpeg)
![](http://yu.mk.ua/uploads/files/2023/3/23/content/6faf72217e1ee3ee84e25fda27670e99.jpeg)
![](http://yu.mk.ua/uploads/files/2023/3/23/content/a032407607ac8428deb3945b7a8f36f8.jpeg)
![](http://yu.mk.ua/uploads/files/2023/3/23/content/54fd657ffaf385ad5af8cb367c357abb.jpeg)
![](http://yu.mk.ua/uploads/files/2023/3/23/content/ed805f469fdc20e15b10b187f0ec05bf.jpeg)
![](http://yu.mk.ua/uploads/files/2023/3/23/content/d5cf86eb3c21dae0986c898c948a0ba6.jpeg)
![](http://yu.mk.ua/uploads/files/2023/3/23/content/6f4a9fd2f47e27876e5eea442cfcc97a.jpeg)
![](http://yu.mk.ua/uploads/files/2023/3/23/content/e6bbfecf8d5dfda7742e60b7d905fffe.jpeg)