Під припиненням шлюбу розуміється зумовлене певними юридичними фактами припинення на майбутнє правоових відносин між подружжям, які виникли з зареєстрованого дійсного шлюбу.

Відповідно до статті 104 Сімейного кодекcу України шлюб припиняється:

- внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим;

- внаслідок розірвання шлюбу.

Коли один із подружжя помер до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті;

Коли у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.

Розірвання  шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану

Розірвання  шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану здійснюється за заявою подружжя, яке не має спільних неповнолітніх дітей та за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя визнаний безвісно відсутнім або визнаний недієздатним.

Якщо один із подружжя, які не мають дітей, через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.

Після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана подружжям, орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу, який засвідчується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

Поновлення шлюбу. Якщо особа, яка була оголошена померлою, з’явилася, і відповідне рішення суду скасовано та актовий запис про смерть анульовано, її шлюб з іншою особою поновлюється за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі.

Якщо особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з’явилася, і відповідне рішення суду скасоване, її шлюб з іншою особою може бути поновлений за їхньою заявою, за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі.

У випадку, передбаченому ч. 2 ст. 118 Сімейного кодексу, орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про розірвання шлюбу та відповідне свідоцтво, видане на його підставі.

Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей.

Подружжя, яке має неповнолітніх дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу в судовому порядку при пред’явленні позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

Чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.

Чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

Опікун має право пред’явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

Якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, який припиняється у день набрання законної сили цього рішення.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Важливе правове значення має встановлення моменту припинення шлюбу у разі його розірвання.

У статті 114 Сімейного кодексу України цей момент визначено з урахуванням існуючого порядку розірвання шлюбу відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи судом. Згідно з нею, у разі розірвання шлюбу відділом державної реєстрації актів цивільного стану, шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу і документом, що підтверджує факт розірвання шлюбу є свідоцтво про розірвання шлюбу. При розірванні шлюбу судом він припиняється у день набрання чинності судовим рішенням. Це стосується рішень суду винесених після 01.04.2004. Однак, розірвання шлюбу, здійснені судом  до 27.07.2010 року(момент набрання  чинності Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»), підлягають державній реєстрації в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо шлюб припинився  внаслідок його розірвання то особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, а другий з подружжя не може їй у цьому перешкоджати.

Після розірвання шлюбу та одержання Свідоцтва про розірвання шлюбу або рішення суду, яке набрало законної сили, особа має право на повторний шлюб.