Южноукраїнська міська рада

Офіційне Інтернет-представництво

Ні дня без Героя Незалежної України. Петро Конашевич-Сагайдачний

08.08.2022
Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради

 

«Він побідив душу козацтва,

яка покорилася його талантові і стала відтепер

сліпим знаряддям у його лицарських, умілих руках»

 

 

Ні дня без Героя Незалежної України

Сьогодні мова піде про Петра Конашевич-Сагайдачного (1577(1578) – 1622). «Конашевич» - родове прізвище, яке носили шляхтичі з Підгір’я. Що ж до другої половини прізвища гетьмана – Сагайдачний, - воно було дане йому козаками як вправному лучнику. Письмові джерела засвідчують, що Петро з дитячих літ навчився володіти луком, «зброї й коня з рук не ви пускав». Був вихованцем Острозької академії. Цей навчальний заклад був визнаним в Україні культурно-освітнім та ідеологічним центром, де молодим людям прищеплювалося розуміння значущості духовних цінностей свого народу, формувалися національна самосвідомість і гідність. Він був суворим у справі придушення козацьких своєвільств. Нерідко навіть не задумуючись карав смертю за найменші провини. Але саме завдяки дисципліні Петрові Конашевичу-Сагайдачному вдалося вийти переможцем у багатьох боях і здобути славу грізного й безстрашного козацького ватажка під час знаменитих морських та сухопутних походів на володіння Османської імперії та Кримського ханства.

Особливо великий поголос у Європі про лицарську звитягу українських козаків на чолі з гетьманом Сагайдачним пішов після здобуття ними 1614 року добре укріпленої турецької фортеці Синопу та нищення її гарнізону, арсеналу, воєнних кораблів турків.

У 1616 році козацькі загони взяли Кафу-величезний невільницький ринок у Криму, де знемагали тисячі бранців з України та інших земель. Звістка про славний подвиг запорожців швидко облетіла Україну, а ім’я Сагайдачного було на устах і старих, і малих, і бідних, і багатих. Народ побачив у ньому захисника своєї віри, волі і свого життя.  Сагайдачний заявив про себе як впливовий політик, від позиції якого великою мірою залежала доля всієї Речі Посполитої. Гетьман дбав про міжнародні інтереси Війська Запорізького, був послідовним противником церковної унії, твердо стояв на боці Православної Церкви і рішуче відстоював конфесійні права українців.