Южноукраїнська міська рада

Офіційне Інтернет-представництво

Державна реєстрація народження та смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті та оголошення особи померлою

29.04.2020
Южноукраїнський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 р. (зі змінами), а також абз. 10 п. 1 р. 5 гл. ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Мін’юсту від 24.12.2010 № 3307/5) (зі змінами) підставою для проведення державної реєстрації смерті, зокрема, є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час, у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Ст. 317 ЦПК України визначає особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Оскільки документи, що видаються органами, створеними на тимчасово окупованих територіях, є нелегітимними, та не можуть прийматися у якості правовстановлюючих при державній реєстрації народження чи смерті за законодавством України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану, до якого звернувся заявник із вказаного питання, надає останньому відмову у державній реєстрації народження або смерті, яка має бути використана при підготовці заяви до суду.

Відповідно до абз. 10 п. 1 р. 5 гл. ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Мін’юсту від 24.12.2010 № 3307/5) (зі змінами) для розгляду справи про встановлення факту смерті у суді відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову відмову у проведенні державної реєстрації смерті (додаток 20), у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.

Відповідно до статті 317 ЦПК України  заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Тим не менше, воно може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті.

При державній реєстрації смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України до актового запису вносяться тільки ті відомості про померлу особу, які містяться в резолютивній частині рішення.

Державна реєстрація факту смерті, встановленого у судовому порядку, проводиться за заявою осіб, що були заявниками при розгляді судом справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду. Кірм свідоцтва про смерть заявнику також видається витяг з ДРАЦСГ про смерть для отримання допомоги на поховання.

У разі направлення судом рішення про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення державна реєстрація смерті проводиться в день надходження копії такого рішення без звернення будь-якої особи.

Складені актові записи про смерть включаються до книг державної реєстрації відповідного виду за поточний рік, якщо з часу її настання не минуло одного року, або до книги поновлених актових записів за поточний рік, якщо минуло більше року.

Відповідно до ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Державна реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, проводиться за рішенням суду, надісланим судом відділу державної реєстрації актів цивільного стану, після набрання ним законної сили або за заявою осіб, що були заявниками при розгляді судом  справи, а також спадкоємців померлого при поданні рішення суду.  У цих випадках датою смерті вважається дата набрання рішенням законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду. Витяг з ДРАЦСГ про смерть для отримання допомоги на поховання у такому випадку не видається.