Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них. Походження дитини від батьків засвідчується під час проведення державної реєстрації її народження та присвоєння  їй прізвища, власного імені та по батькові.

Відповідно до Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини, а походження від батька – за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду. При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або рішення суду, запис про батька дитини  в актовому записі про народження провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Таким чином, якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини, а походження дитини від батька визначається за спільною заявою батьків про державну реєстрацію народження.

Спільна заява про державну реєстрацію народження дитини подається батьком та матір’ю, що не перебувають у шлюбі між собою, до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем народження дитини або за місцем проживання одного з батьків. При цьому вони також повинні надати медичне свідоцтво про народження дитини, видане медичним закладом,  в якому народилась дитина та свої паспорти (якщо паспорт у вигляді ID-картки, то додатково подається довідка про реєстрацію місця проживання).

Якщо батько не може бути присутнім при державній реєстрації народження дитини, то відповідна заява матері та батька дитини про визнання батьківства за встановленою формою та нотаріально засвідчена, може бути надіслана поштою або подана через представника (повноваження представника мають бути також засвідчені нотаріально).

При державній реєстрації народження дитини за спільною заявою батьків, що не перебувають у шлюбі між собою, дитині присвоюється прізвище батька чи матері за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ. У разі присвоєння дитині подвійного прізвища батьки зазначають у заяві про державну реєстрацію народження, з якого прізвища (батька чи матері) має починатись прізвище дитини.

У разі якщо мати та/або батько дитини не можуть подати спільну заяву про державну реєстрацію народження, її та/або його письмова згода про присвоєння прізвища дитині, справжність підпису на якій має бути нотаріально посвідчено, може бути подана через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.

За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки та піклування або суду.