Починаючи з січня 2018 року службою зайнятості запроваджено процедуру соціального супроводу за підходом кейс-менеджмент в рамках проекту Програми розвитку ООН «Підтримка реформ соціального сектору в Україні».

Кейс-менеджмент – це підхід, який передбачає оцінку ситуації і потреб клієнта, визначення цілей та планування заходів задля їх досягнення, моніторинг та оцінювання результатів роботи.

Основним завданням кейс-менеджменту є забезпечення підтримки і надання допомоги безробітним, які відносяться до вразливих на ринку праці груп населення, в процесі їх працевлаштування для підвищення конкурентоздатності шляхом: розвитку необхідних навичок пошуку роботи, підготовки резюме, проходження співбесіди, закріплення на робочому місці, сприяння доступу до допоміжних та підтримуючих зайнятість послуг, координації залучених послуг.

Процес кейс-менеджменту складається з 8 етапів: встановлення контакту, оцінки, планування, виконання, моніторинг, оцінювання результатів, завершення, соціальний супровід після працевлаштування.

Особистим консультантом центру зайнятості з безробітним укладається договір про надання соціальної послуги з працевлаштування та розробляється індивідуальний план заходів на основі даних щодо ситуації безробітного, потенціалу, рівня мотивації, визначення потреб та очікувань, з урахуванням їх індивідуальних обставин, бар’єрів на шляху працевлаштування, а також поточної і перспективної ситуації на ринку праці.

Термін надання соціальної послуги з працевлаштування складає не більше шести місяців від дати укладання договору про надання соціальної послуги з працевлаштування.

По завершенню терміну надання послуг соціального супроводу при працевлаштуванні та у разі надання працевлаштованою особою добровільної згоди на супровід після працевлаштування, особистий консультант центру зайнятості продовжує підтримувати робочий контакт з працевлаштованим протягом визначеного періоду часу (до 6 місяців після влаштування на роботу).

До вразливих на ринку праці груп населення належать:

1) один з батьків або особа, яка їх замінює і:

-  має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;

-  виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;

- утримує без одного з подружжя людину, що має встановлену інвалідність з дитинства (незалежно від віку) та/або людину з встановленою інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності);

2) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

3) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;

4) молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;

5) особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років;

6) люди з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку;

7) особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

8) учасники бойових дій;

9) внутрішньо  переміщені особи; 

10) довгострокові безробітні;

11) жінки після декретної відпустки, з малими дітьми.