Підняття рівня мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму з початку 2018 року вплинуло на розмір штрафів за порушення законодавства про працю.

Відповідно до ст.44 Закону України «Про охорону праці», за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці винні особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності.

Кодекс України про адміністративні правопорушення у гл. 5 (ч.2 і 3 ст.41), 8 (ст.93, ст.94) та 15 (ст.188-4) містить норми, за порушення яких винні посадові особи підприємств підлягають притягненню до адміністративної відповідальності. Як наслідок на них накладається адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі, визначеному відповідною статтею КУпАП. У ч.2 ст.9 КУпАП зазначено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, перелічені в цьому Кодексі, настає, якщо вони за своїм характером не передбачають кримінальної відповідальності. У разі, коли при розгляді справи орган (посадова особа) дійде висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування (ст.253 КУпАП).

Майже всі штрафи у сфері охорони праці прив’язані до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (далі – нмдг). Його сума становить 17 гривень, якщо йдеться про будь-які норми законів, що містять посилання на нього, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень. Для них сума нмдг встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Вона визначається пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року.

Таким чином, якщо недотримання законодавства в сфері охорони праці призведе до тяжких наслідків, за які передбачена кримінальна відповідальність, – буде застосовуватися соціальна пільга, що зросла в 2018 році. При цьому податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку.

Увага! З 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатної особи становить 1762 грн. Отже, податкова соціальна пільга вираховується таким чином: 1762 * 0,5 = 881 грн.

На сьогоднішній день Кримінальний кодекс України містить п’ять статей, які передбачають покарання за порушення правил безпеки виробництва:

1. ст.271 «Порушення вимог законодавства про охорону праці»;
2. ст.272 «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою»;
3. ст.273 «Порушення правил безпеки на вибухонебезпеч-них підприємствах або вибухонебезпечних цехах»;
4. ст.274 «Порушення ядерної або радіаційної безпеки»;
5. ст.275 «Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції і безпечної експлуатації будівель і споруд».

Згідно з ч.1 ст.271 ККУ порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, карається штрафом від 100 до 200 нмдг або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. Тобто, сума штрафу за таке порушення становитиме у             2018 році від 88 100 до 176 200 грн.

Поняття  «шкода  здоров’ю»  застосовується у випадках, пов’язаних із заподіянням особі середньої тяжкості чи легких тілесних ушкоджень,  що спричинили короткочасний  розлад здоров’я або незначну втрату працездатності.  

Статтею 271 КК України охоплюються порушення правил охорони праці, які поширюються на всі галузі та види виробництва, стосуються всіх працівників і забезпечують безпеку осіб, пов’язаних з виробництвом. Йдеться про вимоги, передбачені законами України «Про охорону праці», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про попередження захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», Кодексом законів про працю України, підзаконними нормативними актами.

Порушення ж спеціальних правил безпеки, які стосуються виконання робіт підвищеної небезпеки, ст.271 КК України не охоплюються і вимагають кваліфікації згідно зі ст.ст.272–275 Кримінального кодексу. У  ч.1 ст.272 КК України вказано, що порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, карається штрафом від 100 до           200 нмдг (від 88 100 до 176 200 грн). За такі порушення також можуть бути передбачені: або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Аналогічне покарання встановлено ч.1 ст.275 КК України. Зокрема, за порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов’язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, передбачений штраф від 100 до 200 нмдг (від 88 100 до 176 200 грн).  Відповідальність за злочини, наведені в ст.ст.271–275 КК України, настає незалежно від форми власності підприємства, на якій працює винна особа.