Res --> Офіційний сайт міста Южноукраїнськ | Про Державну стратегію забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року. Проблема множинної дискримінація жінок та захисту їхніх прав
AA

Про Державну стратегію забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року. Проблема множинної дискримінація жінок та захисту їхніх прав

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №752-р від 12.08.2022 р. схвалено Державну стратегію забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року (далі — Стратегія)

Схвалення Стратегії зумовлено необхідністю забезпечення реалізації єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та рівних можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, вдосконалення механізмів її реалізації.

Згідно із звітом Всесвітнього економічного форуму за 2020 рік Україна втратила порівняно з попереднім роком 15 позицій у рейтингу за Індексом гендерної нерівності, посівши 74 місце серед 156 держав (щодо економічних можливостей — 44 місце, освіти — 27 місце, охорони здоров’я — 41 місце, політичних можливостей — 103 місце).

Статистичні дані щодо забезпечення в Україні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у прийнятті рішень:

За 2015—2021 роки в Україні введення квот сприяло зростанню представництва жінок у Верховній Раді України та місцевих радах: у Верховній Раді України — до 20,7 % (за даними Держстату), в обласних радах — до 27,8 відсотка, міських радах міст обласного значення — до 30,1 % (за даними Мінсоцполітики), районних радах — до 34,3 %.

У 2020 році серед голів сільських і селищних рад лише  16,5 % жінок (у 2015 році — 31,3 %).

За даними моніторингу, проведеного у 2020 році міжнародним благодійним фондом «Український жіночий фонд», внаслідок децентралізації зменшилося представництво жінок у селищних та сільських радах (37,9 % та 41 % відповідно порівняно з  46,1 % та 55,7 % у радах попереднього скликання).

Жінки недостатньо представлені на рівні прийняття рішень в органах виконавчої влади. У 2020 році до складу Кабінету Міністрів України входило 13 % жінок, серед керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників було 22,8 % жінок (за даними Держстату), серед державних службовців категорії «А» (вищий корпус державної служби) — 33,3 % (за даними НАДС станом на 31.12.2020 р.).

Позиції рейтингу України в Індексі гендерної нерівності щодо політичної участі жінок залишаються низькими (103 місце серед  156 держав), зокрема 98 місце — щодо представництва жінок у Парламенті, 110 місце — щодо представництва жінок на вищих керівних посадах.

Стратегія висвітлює проблему множинної дискримінація жінок та захисту їхніх прав

З множинними формами дискримінації частіше зіштовхуються вразливі групи жінок: жінки похилого віку, жінки з інвалідністю, жінки, які проживають у сільській місцевості, жінки, які належать до національних меншин.

У зв’язку із збройною агресією російської федерації проти України у 2014 році до вразливих груп увійшли: внутрішньо переміщені особи, ветерани війни з числа учасників антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил, а після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24.02.2022 р. — також жінки, які перебувають на тимчасово окупованих територіях та/або під юрисдикцією інших держав (проживають у зоні бойових дій, перебувають у полоні, примусово вивезені до російської федерації, проживають на тимчасово окупованих територіях, перебувають за кордоном).

За даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 01.01.2022 р. на обліку перебували  1 477 114 переселенців з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. Частка жінок серед внутрішньо переміщених осіб становить 59 %, серед безробітних внутрішньо переміщених осіб — 63 %.

Після 24.02.2022 р. кількість внутрішньо переміщених осіб суттєво зросла. Так, за даними Міжнародної організації з міграції, станом на 15.05.2022 р. понад 8 млн. громадян України можуть вважатися внутрішньо переміщеними особами.

Згідно з гендерним аналізом результатів всеукраїнського опитування «Внутрішнє переміщення в Україні: урахування гендерного компонента в локальних політиках» жінки з числа внутрішньо переміщених осіб є економічно більш вразливі, ніж чоловіки (27,5 % опитаних жінок порівняно з 20,7 % опитаних чоловіків змушені економити на їжі). Жінки часто фінансово залежать від чоловіків чи інших членів родини, а також частіше, ніж чоловіки, виховують дітей без іншого з подружжя.

Близько 55,6 % представників ромської національної меншини, переміщених із тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганських областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, опитаних міжнародною благодійною організацією «Ромський жіночий фонд «Чіріклі», не зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи, що позбавляє їх соціального захисту та допомоги.

 Відповідно до результатів дослідження щодо статусу жінок з числа ветеранів війни та послуг, які їм надаються, проведеного у грудні 2019 р. — березні 2020 р. Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, досі існує упереджене ставлення до жінок.

Лише третина опитаних не зверталися за медичною допомогою після повернення із зони проведення антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил. Понад 10 % опитаних звертаються за такою допомогою регулярно.

Більше половини учасниць бойових дій, які повернулися з Донбасу, мали психологічні труднощі соціальної адаптації. При цьому допомога психолога повністю задовольнила третину тих, хто звертався за допомогою. На думку ветеранів війни, найбільш ефективними є індивідуальні, а не групові консультації та допомога військових психологів.

Основними потребами опитаних визначено забезпечення житлом, приватизацію земельних ділянок, санаторно-курортне лікування, надання матеріальної допомоги та медичне забезпечення.

Участь у подіях, пов’язаних із ризиком для життя, травмує психічне здоров’я чоловіків і жінок із числа учасників антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил та внутрішньо переміщених осіб із зони військового конфлікту. Порушення, що розвиваються після пережитої психологічної травми, впливають на всі рівні людського функціонування (фізіологічний, психологічний, соціальний, особистісний, професійний тощо). У разі неотримання відповідної допомоги згодом психологічні проблеми загострюються, що може призвести до ситуацій, коли виникає загроза життю або здоров’ю учасників антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил та внутрішньо переміщених осіб, а також негативно вплинути на стосунки з близькими людьми.

Основними проблемами осіб з інвалідністю є високий рівень зубожіння серед таких осіб та сімей, у складі яких є особи з інвалідністю, недоступність (архітектурна, інформаційна, фінансова тощо) об’єктів та послуг у всіх сферах життєдіяльності, а також відсутність у надавачів усіх видів послуг та в їх отримувачів із числа чоловіків та жінок з інвалідністю необхідних знань щодо прав таких осіб.

Згідно з результатами всеукраїнського опитування «Думки і погляди населення України», проведеного у вересні 2020 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення громадської організації «Боротьба за права» в межах проекту «FIGHT FOR RIGHT»: зміцнення захисту прав людей з інвалідністю» за підтримки Фонду прав людини Посольства Королівства Нідерландів в Україні, у жінок з інвалідністю порівняно з чоловіками частіше виникають проблеми працевлаштування (37,6 %), отримання медичних послуг (14,4 %), а також у побуті (11,6 %).

Результати дослідження «Гендерні аспекти, розвиток сільського господарства та сільських територій — Україна», проведеного у 2021 році Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, свідчать про обмежену доступність багатьох послуг, зайнятості та правосуддя для жінок, які проживають у сільській місцевості, високий рівень маргіналізації та обмежень доступу до базових послуг, отримання освіти та працевлаштування для ромських жінок, які проживають у сільській місцевості.

За даними Добровільного національного огляду щодо Цілей сталого розвитку в Україні 2020 року, спостерігається недостатня правова обізнаність громадян з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та дискримінації за ознакою статі, а також недостатня поінформованість щодо процедур, органів та установ, які протидіють дискримінації у різних сферах.

Жінки і чоловіки нерідко відмовляються від захисту своїх прав. Зокрема, згідно із загальнонаціональним опитуванням «Що українці знають і думають про права людини: оцінка змін», проведеним у жовтні 2020 року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом з Центром прав людини ZMINA за підтримки проекту Програми розвитку ООН в Україні «Права людини для України», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії, 49,9 % жінок і 37,7 % чоловіків, які потрапляли в ситуації порушення власних прав, вважають захист своїх прав марною витратою часу і сил.

20,7 % жінок та  19,6 % чоловіків назвали причиною відмови від захисту своїх прав брак коштів.

У засобах масової інформації, на правових порталах недостатньо висвітлюються позитивні приклади захисту порушених прав жінок і чоловіків в адміністративному та судовому порядку (рішення на користь жінок/чоловіків із числа заявників, що прийняті уповноваженими органами та/або рішень судів).

Важливими завданнями є забезпечення застосування гендерного підходу в гуманітарній діяльності, у процесах відновлення та розвитку України, зокрема у програмах та заходах, які здійснюють органи влади, міжнародні організації та громадські об’єднання.

 

Читайте також

Новонароджені та шлюби

Южноукраїнський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану

З 23 по 29 січня в Южноукраїнській міській територіальній громаді зареєстровано 5 актових за...

Надання пільгових іпотечних кредитів для внутрішньо переміщених осіб як спосіб захисту прав вразливих груп населення та реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Южноукраїнський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №752-р від 12.08.2022 р. схвалено Державну стратегію забез...

Новонароджені та шлюби

Южноукраїнський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану

З 15 по 22 січня в Южноукраїнській міській територіальній громаді зареєстровано 2 актових за...

Особливості державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану, якщо один з наречених є військовослужбовцем

Южноукраїнський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану

Відповідно до статті 32 Сімейного кодексу України державна реєстрація шлюбу проводиться органом реєс...

Новонароджені та шлюби

Южноукраїнський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану

З 9 по 15 січня в Южноукраїнській міській територіальній громаді зареєстровано 7 актових зап...

Новонароджені та шлюби

Южноукраїнський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану

З 2 по 8 січня в Южноукраїнській міській територіальній громаді зареєстровано 4 актових запи...

Новонароджені та шлюби

Южноукраїнський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану

З 19 по 25 грудня в Южноукраїнській міській територіальній громаді зареєстровано 9 актових з...

Новонароджені та шлюби

Южноукраїнський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану

З 12 по 18 грудня в Южноукраїнській міській територіальній громаді зареєстровано 5 актових з...

Захист від дискримінації та насильства за ознакою статі як спосіб реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Южноукраїнський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №752-р від 12.08.2022 р. схвалено Державну стратегію забез...